Україна тоді зазнала найбільших втрат у світі: 9 травня відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні - державне свято і вихідний день в Україні, який у 2016 році прийшов на зміну радянському святу День перемоги, передають Патріоти України.

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлено відповідно до закону "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Святкування Дня перемоги над нацизмом містить переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог щодо складних сторінок минулого.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року з нападу нацистської Німеччини на Польщу. У цей день німецька військова авіація бомбила Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 млн осіб, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона були вивезені на примусові роботи в нацистську Німеччину, 10 млн втратили свої домівки. На повні руїни були перетворені понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Вихідці з України зробили значний внесок в перемогу над нацизмом. На стороні Об'єднаних Націй вони воювали у складі армій Великобританії та Канади - 45 тис. осіб, Польщі - 120 тис., СРСР - близько 6 млн, США - 80 тис. і Франції 6 тисяч, а також у самій Україні в лавах УПА перебувало близько 100 тис. осіб.

У цей день шанується пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслюється солідарність і бойове братство всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів.

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку - загальноприйнятий у світі символ пам'ятних днів. Також був перенесений акцент від історії військових дій на історії конкретних людей, а від святкування відмовляються на користь пам'яті.