Українська держава має боротися за своїх людей та проти демографічної катастрофи: Що спонукає біженців повернутися додому з Польщі

Кожен п’ятий українець у Польщі вважає, надання державної допомоги у відбудові та поверненні житла може стати мотивом повернутися на Батьківщину

Серед чинників, які найбільше мотивуватимуть українців повертатися додому після закінчення війни, біженці у Польщі вказують на цивілізаційний та безпековий вибір держави. Зокрема йдеться про очікуване членство України в ЄС, про що зазначають 57% опитаних, та у НАТО – 47%. Про це свідчать результати дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Також другим важливим мотивом для спрівгромадян є економічний – підвищення рівня зарплат та поліпшення умов праці (54%). Причому цей чинник є більш значимим саме для трудових мігрантів з України – тих, хто виїхав до Польщі до повномасштабної російської агресії, – ніж для воєнних біженців (57% проти 48%).

Керівниця відділу легалізації Міграційної платформи EWL Марія Кузенко розповідає, це можна пояснити тим, що для більшості передвоєнних мігрантів з України саме можливість кращих заробітків і стабільного життя було головним мотивом виїзду до Польщі.

«На відміну від них воєнні біженці приїхали до Польщі вимушено. Багато хто з них говорить, що мав в Україні задовільне життя і не збирався емігрувати», – зазначила вона

Натомість саме для воєнних біженців можливість возз'єднання з родиною, яка залишилась в Україні, є одним із значущих мотивів повернення додому – цього прагнуть 57% українців, які прибули до Польщі через повномасштабне вторгнення. Загалом для 48% громадян України у Польщі можливість возз'єднання з родиною є мотивом повернутися на Батьківщину.

Кожен п’ятий українець у Польщі стверджує, що надання державної допомоги у відбудові та поверненні житла може спонукати його повернутися на Батьківщину.

Головним чинником, який заважає громадянам України залишатися в Польщі, є, насамперед, переживання за долю своїх близьких в Україні (41%), а також економічні фактори, зокрема відсутність достатніх засобів до існування (27%) та труднощі з працевлаштуванням (24%). Через погане знання польської мови Польщу можуть покинути 25% воєнних біженців та 10% довоєнних мігрантів.

Дослідження показало, що попри те, що більшість працездатних шукачів прихистку знайшли роботу в Польщі (78%), майже 2/3 із них планують повернутися на Батьківщину у найближчій перспективі (62%). З них кожен четвертий (24%) висловив наміри повернутися в Україну, не чекаючи завершення військових дій.

Серед інших чинників – здійснення низки реформ в Україні (у галузі охорони здоров’я та освіти, у системі судочинства). Ще для 16% таким мотивом може бути сприяння відкриттю та веденню бізнесу в Україні.

Нагадаємо, Польща увійшла до трійки країн, де відтік біженців з України став максимально відчутним. У країні вже відчувають наслідки для економіки від зменшення числа українців у Польщі. Відтік біженців з України сприяє погіршенню проблем торговельної галузі Польщі – зменшує показник роздрібних продажів. Перша причина, яка впливає на обсяги торгівлі – це падіння реальних зарплат, через що люди змушені економити. А от друга причина – відтік українців з Польщі. Аналітики кажуть, що наплив біженців з України відчутно підвищив показники роздрібної торгівлі минулого року. Особливо це було помітно у торгівлі продуктами, пальним, фармацевтичними препаратами та одягом.

Мобілізація громадян від 50 років буде чи ні? Нардеп пояснив нюанси

четвер, 26 вересень 2024, 23:55

Директива Командування Сухопутних сил дозволяє мобілізовувати чоловіків 50-60 років винятково за окремим мобілізаційним розпорядженням. Це підтвердив народний депутат, член комітету з нацбезпеки й оборони Верховної Ради Федір Веніславський у коментарі ...

Поки інші ледь зводять кінці з кінцями: Зарплати чиновників в Україні перевищили 55 тис. грн - хто отримує найбільше

четвер, 26 вересень 2024, 22:25

У серпні 2024 року середня зарплата в держустановах зросла на 44,6% і перевищила 55 тисяч гривень, причому керівники стратегічних установ, таких як НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)...