У рази перевершувало Париж і Лондон: Яке українське місто 1000 років тому було одним з найбільших мегаполісів Європи, поступаючись на Русі лише великокняжому Києву

Популяризатор історії з "плюсів" Акім Галімов розповів, яке з українських міст у давнину було справжнім мегаполісом та поступалося за розмірами тільки Києву, передають Патріоти України.

«Чернігів тоді був справжнім мегаполісом. За археологічними даними, в XI столітті і до монгольської навали тут мешкало приблизно 20 000 людей. Щоб усвідомити масштаб цієї цифри, варто лише порівняти її з тогочасним Парижем. У французькій столиці, як і в більшості міст Західної Європи, проживало всього 5 000 – 7 000 осіб. Виходить, княжий Чернігів населяло майже вчетверо більше людей, ніж тогочасний Париж! Тож не дивно, що єдиним суперником Чернігову (на теренах України-Русі. - ПУ) був лише Київ», - емоційно заявляє дослідник медійникам 2plus2.ua.

Цей факт особливо вражає, адже чисельність підданих у Чернігівського князя перевершувала кількість населення деяких європейських правителів. Галімов підкреслює, що змагання за першість з Києвом відчувалося у Чернігові в усьому.

«Коли пірнаєш в історію тисячолітнього Чернігова, то скрізь відчуваєш це змагання з Києвом за першість», — розповідає дослідник історії – У Чернігові навіть є свої підземні печери, які дуже нагадують відомі печери Києво-Печерської Лаври».

Історик і києвознавець Олег Іллюшко додає у коментарі Патріотам України:

"Піку свого політичного впливу Чернігів сягнув за правління першого Чернігівського князя - Мстислава Хороброго, одного з трьох синів Володимира Хрестителя, котрим пощастило вижити в братній міжусобиці, що спалахнула по смерті батька.

Мстислав мав веселу вдачу, був вправний воїн та одним з найуспішніших полководців свого часу. Поставлений батьком ще дитиною правити в Тмутаракані, особисто ходив на смертельний герць від своєї дружини з вождем войовничих кавказьких горців, розширивши свої таманські володіння та укріпивши своє військо.

Невдоволений непоступливістю старшого брата щодо спадщини, Мстислав підступився до Києва, коли Ярослав був з походом на півночі. Однак кияни не відкрили міські брами, тоді Мстислав безкровно захопив Чернігів.

Розбивши вщент 1024 року на Чернігівщині Ярослава Мудрого, котрий привів з собою непереможних до того варягів, Мстислав ініціював переговори з переможеним, задовольнившись уступленою київським князем лівобережною половиною Русі з центром у Чернігові, і до смерті (1035) чесно виконуючи союзницьку угоду з Ярославом, підтримуючи політичні плани старшого брата.

З часів засновника Чернігівського князівства розпочалась "золота ера" і для його столиці, і до того в один з найзначніших городів Русі раптом потекла данина з земель розміром із Францію і населенням більшим тогочасної Англії. Кошти щедро витрачались на розбудову Чернігова, сюди переманювали кращих візантійських зодчих, художників та ремісників. Зважаючи на розташування на перетину кількох рік, з'єднаних волоком, місто було важливим пунктом транзитної торгівлі. Через нього проходили товари з півночі на південь та у зворотному напрямку.

Грецькі купці з задоволенням мандрували з Дніпра до Десни, для вигідної торгівлі. В гості з півночі ріками та волоком добиралися...

Зі смертю Мстислава Чернігів з землями повернувся під зверхність Ярослава. Однак менш ніж за 20 років, за правління його синів, що утворили на Русі триумвірат: посівши столи в Києві, Чернігові та Переяславі, місто на Десні знов постає як центр могутнього удільного князівства, що своїм політичною першістю та багатством поступався лише Києву.

Власне Чернігівську землю від Київської відтоді століттями ділив Дніпро. 1923 року лівобережжя сучасного Києва та Київської області були остаточно вилучені у Чернігівської губернії.

Хоча Великий Новгород на півночі Русі не поступався за населенням княжому Чернігову, його політична самостійність була досить обмежена волею і силою великих князів київських. З часів Володимира Великого багатющий торговельний центр на Волохові у намісництво своїх старших синів, аж доки 1136 року гору не взяла місцева купецька верхівка.

З інших міст Русі з другої половини 12 століття почав підноситись Володимир-Заліський, можливо в до монгольський період досягнувши розмірів Чернігова. Почався цей процес після того як сумнозвісний Андрій Боголюбський після погрому Києва 1069 року обрав Володимир на Клязьмі столицею свого Володимирсько-Суздальського великого князівства, зруйнувавши єдність Давньоруської держави і фактично відокремившись від Русі-України.