Сила молитви святого була настільки великою, що він міг просити у Господа прощення для найбільших грішників, згідно християнських переказів.
Розкажемо про його історію, ставлення в народі до дня Василя. Та згадаємо прикмети 14 січня, який найбільше довіряли наші предки.
ІСТОРІЯ СВЯТОГО
Василій Великий народився у місті Кесарії, що знаходилось в Кападокійській провінції Римської імперії. Його батьки, Василь та Ємелія, були високоосвіченими багатими людьми. Майбутній святий отримував освіту вдома. Батько викладав йому ораторське мистецтво та філософію. Потім Василій вивчав різні науки у місті Афіни, Єгипті, Месопотамії, Палестині та Сирії.
Василія цікавило життя Ісуса Христа і життя Христових подвижників. Коли святий став упевнений у своїй вірі та був готовий духовно, він прийшов у місто Єрусалим і прийняв хрещення від патріарха Єрусалимського Максима ІІІ у річці Йордан. Коли здійснювали обряд хрещення, то всі побачили Божий знак особливої благодаті. У річку, серед ясного неба, вдарила блискавка, з якої вилетів голуб. Потім птах зник у небі.
Згодом святого обрали архієпископом Кесарійським. Багато праведних справ здійснив Василій. Саме тому його ще за життя стали величати Великим, згідно християнських переказів. Він укріпляв церкву вірою, боровся із відступниками, написав багато богословських праць, уклав правила монаршого співжиття. При житті Василій Великий здійснив багато чудес. Був великим учителем церкви.
14 січня 379 році 49-річний Василій Великий помер. Частина його мощей й до нині перебуває в Почаєвській Лаврі.
ТРАДИЦІЇ У ДЕНЬ СВЯТОГО ВАСИЛЯ
Свято Василя збігається із стародавніми святкуваннями Старого Нового року. У цей день, окрім служби в церкві, традиційно зранку ходили посівальники-хлопці, обсіваючи зерном оселі родичів, сусідів, знайомих. Вважається, що посівати повинні саме чоловіки. Тоді господарів чекатиме щастя і достаток, вважали наші предки.
Посівати прийнято зерном. Спочатку йдуть сіяти до близьких і родичів, а потім вже до друзів. Всі посівальники отримують грошову винагороду, із якої частину потрібно віддати на церкву.
Важливо, щоб посіяне зерно не викидали. Його слід зібрати і зберігати. У селі, наприклад, зерно зберігають до весни і змішують з іншими зернами для посіву.
Також в цей день дівчата особливо вірять у ворожіння на судженого. Вірять, що можуть дізнатися коли вийдуть заміж та чи будуть щасливі.
У день Святого Василя прийнято готувати другу кутю – щедру. Вона, на відміну від тієї, яка подається до столу в Святий вечір - не пісна. Варити щедру кутю слід рано вранці. І з'їдати її потрібно було всю. Також готували вареники з сиром і млинці. Саме цими стравами пригощали гостей.
У народі Василя вважають покровителем свиней. Тому на старий Новий рік, з 13 на 14 січня, предки завжди готували страви зі свинини – смажене порося, варені окости та інше.
ПРИКМЕТИ
Наші предки уважно стежили за природою, тому більшість прикмет цього дня пов'язано з цим. Найбільше люди вірили у наступне:
- Якщо вранці почався сніг, то зима буде сніжною, а весна – пізньою;
- Зоряна ніч - до врожаю ягід;
- Ожеледь на дорогах – до хорошого врожаю;
- Якщо в цей день почалася відлига, то літо буде холодним;
- Молодий місяць у ніч перед святом – до сильної повені навесні.
ЗАБОРОНИ
У народі вірили, що на це свято нікому не можна позичати гроші. Якщо це зробити, то можна весь рік прожити у боргах та бідності, були переконані предки.
Також на Василя заборонялося виконувати хатню роботу: прибирати, прати, в'язати, шити та займатися рукоділлям. Порушення цього правила загрожує неприємностями, вірили люди.
За народним повір'ям, на Василів день не можна викидати з дому сміття, бо так можна винести щастя з хати.
