Справжнє диво: Ветеран АТО на інвалідному візку подолав 10 кілометрів, рятуючись від обстрілів окупантів (фото)

Ігор Саханський проживав у Снігурівці Миколаївської області, де наразі точаться важкі бої. Розуміючи, що в будь-який момент може загинути, він, інвалід першої групи, зумів дивом вибратись з міста на візку, передають Патріоти України.

«Ігор служив помічником мінометника у 28-й окремій механізованій бригаді у 2015 році. Після демобілізації він травмував хребет, через що опинився прикутим до інвалідного візка. Травма повністю полишила його можливості відчувати нижню частину тіла, — розповіла волонтерка Ольга Вербицька. — З 2016 року я опікуюся Ігорем. Півтора роки тому стан його здоров'я погіршився. І тільки після мого втручання (його вже жодна клініка не приймала) та допомоги керівника обласного управління охорони здоров'я був запрошений професор з Запоріжжя, який на базі нашої міської лікарні провів бійцю операцію. Ігорю ампутували одну ногу, а другу почистили та ризикнули залишити під подальше спостереження. Далі я домовилася в реабілітаційному центрі в Клевані Рівненської області про його лікування, де фахівці та підтримуюча терапія вдихнули в нього нове життя.

Ще перед захопленням Снігурівки Ігор благав його евакувати, але допомоги ні від кого не отримав. І навіть, коли пройшла інформація, що Снігурівка звільнена, тільки наші воїни, до яких я звернулася з проханням про пошук Ігоря та його евакуацію, зайнялися цім питанням.

Але боєць зумів сам себе врятувати. Він на інвалідному візку доїхав від будинку для людей похилого віку до зупинки автобуса, намагаючись зрозуміти, що йому робити, бо його стан не дозволяв йому більше очікувати. І тоді він вирішив, що буде вибиратися, а там — чи вб'ють, чи вибереться. Так на візку і їхав майже десять кіломентрів, поки поряд не зупинилася наша машина, і його забрали до нас. Божі дива та й годі!"

Наразі Ігор Саханський у безпеці, але потребує лікування, тому волонтери домовляються з реабілітаційним центром на Рівненщині. Сам ветеран війни прийняв рішення їхати до Польщі, щоби почати життя заново. І присвятити себе тому, до чого здавна мав потяг, — творчості. Ігор пише ікони та продає їх на благодійних аукціонах.