Від куртизанки до шпигунки: Як Мата Харі стала однією з найвідоміших жінок Першої світової

Її ім'я стало легендою, а навколо справи Мати Харі й досі залишається чимало запитань. Зокрема, наскільки небезпечною шпигункою вона була насправді та чи справді її діяльність призвела до загибелі тисяч військових.

Як Маргарета Зелле стала Мата Харі

Справжнє ім'я знаменитої шпигунки — Маргарета Гертруда Зелле. Вона народилася 7 серпня 1876 року в нідерландському Леувардені.

Її дитинство не було схожим на майбутнє життя знаменитої танцівниці. Батько Маргарети мав власний магазин і займався інвестиціями, однак його бізнес збанкрутував, коли дівчині було лише 13 років. Через два роки померла мати.

Згодом Маргарета переїхала до дядька в Гаагу. Саме там вона познайомилася з офіцером колоніальної армії Рудольфом Мак-Леодом, який був значно старшим за неї.

Вони одружилися, а пізніше переїхали до Нідерландської Ост-Індії. Шлюб виявився невдалим і зрештою розпався.

Після розлучення Маргарета залишилася практично без засобів до існування. Саме тоді вона почала створювати нову особистість.

Так з'явилася Мата Харі.

Танцівниця, яка шокувала Париж

Вона придумала собі екзотичний образ східної танцівниці та почала виступати на сценах Європи.

Її шоу були надзвичайно відвертими для того часу. Під час виступів Мата Харі поступово знімала з себе одяг, а фінальна частина танцю фактично була еротичним номером.

Публіка була в захваті.

Мата Харі виступала у престижних закладах, знайомилася з аристократами, дипломатами, банкірами та військовими. Її краса, популярність і численні романи створили навколо неї образ жінки, яка нібито має доступ до найвищих політичних та військових кіл.

Саме цей образ згодом став для неї фатальним.

Коли танцівниця опинилася у світі шпигунства

У 1916 році, коли Мата Харі було 39 років, вона почала контактувати з представниками німецької розвідки.

За даними справи, вона отримала від німецького консула 20 тисяч франків.

Сама Мата Харі запевняла, що ці гроші не були платою за шпигунство. Вона стверджувала, що сприймала їх як компенсацію за втрачений у Берліні багаж із дорогим одягом і хутром.

Однак французька контррозвідка мала іншу версію.

Згодом Мата Харі погодилася співпрацювати з французами й навіть запропонувала стати подвійною агенткою, тобто передавати німцям дезінформацію.

Але ситуація швидко вийшла з-під контролю.

Її могли навмисно «здати»

Одна з найцікавіших версій полягає в тому, що сама німецька розвідка могла навмисно підставити Мату Харі.

Німці передали дипломату в Мадриді повідомлення, у якому згадувалася агентка під кодовим номером H-21. Вони знали, що французи можуть перехопити та розшифрувати цю інформацію.

Якщо ця версія правильна, Мата Харі була для німецької розвідки не надто цінним агентом, якого можна було пожертвувати, щоб відволікти французьку контррозвідку від справді важливих джерел.

У французів, своєю чергою, з'явилася можливість продемонструвати успіх у боротьбі зі шпигунством.

13 лютого 1917 року Мату Харі заарештували в Парижі.

Чи справді вона винна у загибелі 50 тисяч солдатів?

Саме тут історія стає значно складнішою.

Мату Харі звинувачували у передачі Німеччині секретної інформації та фактично зробили відповідальною за масштабні втрати французької армії.

У пресі з'являлися твердження, що через її діяльність загинули десятки тисяч військових. Згодом їй навіть приписували відповідальність за загибель близько 50 тисяч солдатів.

Проте достовірних доказів того, що саме Мата Харі спричинила такі втрати, немає.

Навіть через багато років після процесу залишається незрозумілим, які саме секретні відомості вона реально передала Німеччині та яку шкоду вони завдали французькій армії.

Більшість істориків погоджується, що її контакти з німцями справді були. Але питання про масштаб її шпигунської діяльності залишається спірним.

Цілком можливо, що її роль була значно меншою, ніж створений навколо неї міф.

Два дні суду — і смертний вирок

Суд над Мата Харі проходив у закритому режимі та тривав лише два дні.

25 липня 1917 року її визнали винною у шпигунстві та засудили до розстрілу.

Жінка до останнього заперечувала, що передавала Німеччині важливі військові секрети.

Її прохання про помилування не задовольнили. Не допомогло навіть звернення уряду Нідерландів.

15 жовтня 1917 року Мату Харі вивезли на полігон у Венсені поблизу Парижа.

Там її розстріляли.

За свідченнями, після залпу здійснили контрольний постріл у голову.

Наймоторошніша частина історії — що сталося з її головою

Після страти тіло Мати Харі ніхто з родичів не забрав.

Через це його передали до паризького анатомічного музею.

Там тіло використовували для анатомічних досліджень, а голову відокремили, забальзамували та залишили як музейний експонат.

Але через десятиліття сталося дещо загадкове.

У 2000 році співробітники музею повідомили, що голова Мати Харі зникла.

За однією з версій, експонат міг зникнути ще 1954 року, коли музей переїжджав до іншої будівлі.

Де голова опинилася після цього — невідомо.

Її так і не знайшли.

Легенда, яка пережила Мату Харі

Сьогодні Мата Харі залишається однією з найвідоміших шпигунок ХХ століття. Її ім'я стало синонімом красивої та загадкової жінки, яка використовує свої зв'язки для отримання секретної інформації.

Але реальна історія може бути набагато прозаїчнішою.

Вона справді контактувала з німецькою розвідкою, отримувала від неї гроші та намагалася одночасно домовитися з французами. Проте доказів, що саме вона була великим і надзвичайно ефективним агентом, який спричинив загибель десятків тисяч солдатів, недостатньо.

Не виключено, що Мата Харі стала жертвою власної репутації. Її популярність, численні романи з військовими та дипломатами й образ загадкової східної танцівниці зробили з неї ідеальну героїню для шпигунського скандалу.

А після смерті навколо неї виникла ще одна таємниця — куди саме зникла її голова з музейної колекції. Через понад століття після розстрілу відповіді на це питання досі немає.