Вода з болота і запах пороху в повітрі: Комендант трьох укриттів у Маріуполі розповів про пекельні дні виживання

35-річний тренер з боротьби Євген Тузов, який допомагав з укриттям шести тисячам людей в Маріуполі, переїхав до Дніпра і відкрив там притулок для втікачів від війни, передають Патріоти України.

Після пережитого пекла, зізнається Євген, дуже складно знову звикати до регульованої їзди, адже останні місяці на дорогах рідного міста діяло лише одне правило – вижити під обстрілами, йдеться в ТСН.

Чоловік фільмував все життя в Маріуполі, де на другий місяць війни несподівано для себе став комендантом одразу трьох укриттів, у яких від постійних бомбардувань рятувалися шість тисяч людей. «Наше сховище, осада, день надцатий, у повітрі, б**ть, стоїть кіптява і запах пороху, люди уже стоять, але приймаємо поки всіх», - розповідає Женя на одному із відзнятих відео.

Ці дні Євген згадує як страшний сон - не вистачало харчів, а особливо води, її топили зі снігу та набирали з калюж. Пережитого маріупольцями вистачить на кілька книг, чого варта лише історія немовляти, якого принесли вночі загорнутого в куртку. «Там ще дідусь на нього мало не сів. Думаю, чого він на цю куртку сідає. Я його притримав, дивлюсь, а там щось ворухнулося. А його (немовляти – ред.) обличчя в кіптяві було, весь чумазий такий, його не видно було», - розповідає чоловік.

Малюка намагались виходити місцеві матусі, але через отруєння чадним газом йому ставало дедалі гірше і врешті під мінометним вогнем доброволець повіз його до лікарні. В якій, несподівано для всіх, знайшлася мати хлопчика.

Пережите у Маріуполі змінило всіх, зізнається Євген. «Ті, хто не був у тих умовах, ті не зрозуміють цього, коли в тебе 24 на 7 летять міні і ти дивишся трупи лежать, або батько, який б'ється об кут будинку: «Допоможіть, у мене доньку там присипало», - розповідає Євген.

Виїхавши до Дніпра чоловік не зміг бути осторонь і організував у малознайомому місті притулок для понад 30 переселенців, де на нього завжди чекають. «У них немає житла, немає роботи, у них немає можливості знайти цю роботу, за великого бажання. І мало того, зараз градус допомоги вкрай, вкрай знижується», - твердить волонтер.

Планів на майбутнє Євген не має. Вірить у перемогу, але чи повернеться після неї у зруйнований Маріуполь, не впевнений. Найкраще, каже, зробити з міста-героя памятник просто неба. «Всесвітнє місто-музей. В якому, я вважаю, повинні побивати всі мешканці земної кулі. Для того, щоб зрозуміти, до чого може привести війна», - впевнений Євген.