Всі громадяни рівні до лихоліть війни, але деякі рівніше: В Україні розглядають два варіанти економічного бронювання від мобілізації

Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки з зарплати в щонайменше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця, передають Патріоти України.

Деталі: Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоб підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених у бюджет. Це паралельно до затвердженого порядку бронювання, згідно з яким уряд забронював майже пів мільйона працівників критичних галузей економіки.

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма розповів УП, що на зустрічах великі підприємства говорять, що вони можуть зупинитися, бо не вистачає людей.

Пряма мова Шурми: "І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює "в білу", і тому їх видно. А щоб всі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано.

Зараз є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння і грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму витрат на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 людей мають щодня працювати, аби забезпечити бюджету ці гроші".

Деталі: Виходячи з наявних розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч людей, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб. Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії.

Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити в ці умовні два мільйони та скільки це має принести доходів державі.

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Група Наталухи розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як певний спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.

У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному "обіленні" економіки, усі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть у місцеві бюджети. Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.

Співрозмовники УП в Федерації роботодавців кажуть, що обидві названі суми – і зарплата в 35 тисяч, і 20 тисяч збір з роботодавця – недосяжні для більшості їхніх членів. Члени ФРУ готові платити за бронь близько 6 тисяч гривень на місяць за працівника.

Обидві концепції схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету. За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 мільярдів гривень за рік.

Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.