Ви будете здивовані: ТОП-10 речей, які були заборонені жінкам протягом останніх 100 років

Протягом останніх 100 років жінки активно боролися за свої права. У наші часи вже й не згадується, що колись прекрасна половина людства не могла голосувати або носити чоловічий одяг. Боротьба жіноцтва призвела до того, що у більшості країн світу вони вже не залежать від чоловіків, вільні обирати свій власний спосіб життя та мати свою думку, передають Патріоти України.

Ось лише 10 речей, які за останнє століття дами вибороли для себе.

Самостійний шопінг

Ще декілька десятків років тому жінку повинен був супроводжувати чоловік, коли та виходила з будинку. Особливо це стосувалося походів по магазинах. Роль чоловіка була простою – захищати даму. Доходило до того, що в деякі магазини не пускали жінок без супроводу.

Штани

Штани були одягом лише для чоловіків. Жінкам дозволялося їх одягати тільки для господарських робіт, а у моді були сукні та спідниці. Під час Першої Світової війни стало неможливим пошиття такого одягу з камуфляжної тканини. Ситуацію змінила Коко Шанель. Вона зробила штани елементом розкоші жінок і чи не перша одягла чоловічий костюм.

Голосування

Жінки не брали участі в політичному житті країн, а тому їм не дозволяли й голосувати. Чоловіки вважали, що жіночий спосіб мислення не здатний зробити правильний вибір. Право на голосування вперше ж надала жінкам Нова Зеландія.

Відкриття банківських рахунків та кредитні картки

Брати кредити чи класти гроші на рахунок жінкам не дозволяв закон. Цим повинен був займатися їх представник. В одиноких дівчат таким представником був батько. А розлучена жінка все одно повинна була прийти в банк з якимось чоловіком, який би поручився за неї. В демократичній Америці таке правило діяло аж до 1970 року. На щастя, це вже в минулому.

Служба в армії

В деяких країнах жінкам не дозволялося вступати до лав армії. Це правило порушувалося лише тоді, коли країна їх дійсно потребувала, наприклад, під час війн. Зараз же дівчата можуть добровільно нести службу. Наприклад, в Ізраїлі строкову службу несуть всі – і чоловіки, і жінки. Для прекрасної половини це ще один спосіб опанувати нову професію. Хоча, майже третина військовозобов’язаних дівчат отримують відстрочку.

Вільний доступ до протизаплідних препаратів

Влада будь-якої країни переймається рівнем народжуваності. Аби підвищити його рівень, заборонялося переривати вагітність навіть легальними зараз способами. Контроль народжуваності став легальним тільки у декількох країнах світу у середині 20 століття. Проте, спочатку доступ отримали заміжні жінки. Незаміжнім дівчатам потрібно було чекати ще декілька років, поки вони змогли скористатися цим правом. Прикладом є США, де заборона на продаж таких препаратів тривала аж до кінця 70-х років.

Власний паспорт

Персональний документ громадянина будь-якої країни – це паспорт. Як не дивно, проте були часи, коли у жінок їх не було. Паспортні дані вписували у документ батька до заміжжя, а вже після – у паспорт чоловіка. Подорожувати закордон дозволяли тільки у супроводі чоловіка, бо у жінки не було паперів, які посвідчували б особу.

Декретна відпустка та збереження місця роботи

Боротьба жіноцтва з дискримінацією призвела до того, що тепер незаконно звільняти жінку під час вагітності. Хоча, раніше працедавці не хотіли тримати місце за молодими матерями. Так поводили себе не всі, а проблеми вирішувалися на особистому рівні. Наприклад, у США тільки у 1978 році законом заборонили звільняти вагітних, а декретна відпустка складає всього 12 тижнів без виплат. Більше пощастило європейським жінкам. У Швеції декрет триває 18 місяців, і молода мати отримує більшу частину заробітної плати щомісяця на утримання дитини.

Місце у суді присяжних

Жінкам властиво співчувати, особливо якщо у них негаразди в стосунках. Саме таке пояснення давалося аби не допускати жінок до участі у суді присяжних. Було не важливо яку освіту мала жінка, ким працювала, або який отримала досвід. Лише у 70-х роках жінкам дозволили брати участь у засіданнях.

Адвокатська діяльність

Парадоксально те, що жінкам дозволялося навчатися в адвокатських школах, але не практикувати. Були випадки, коли це правило порушувалося. Адвокатеси довели, що захищають клієнтів не гірше чоловіків. Однією з таких жінок, наприклад, в Україні стала Катерина Флейшиць. Відмова у роботі жінкам-адвокатам мала абсурдну форму: «…адвокат, виступаючи перед судом, на лацкані свого фрака повинен мати значок університету в якому він отримав диплом». Жінки не носили фрак, а отже не працювали адвокатами.

До цього списку додамо ще багато чого: відкриті купальники, гра у футбол, право на розлучення, вільно обирати професію та брати участь у спортивних змаганнях. В якому суспільстві ми б жили зараз, якби жінки не отримали більше прав, ніхто не знає.