З архіву ПУ. "И в борьбе с зеленым змием побеждает змий...": Як у СРСР боролись з алкоголізмом і чому майже програли

Як радянська влада боролася з повсюдним пияцтвом в Союзі і чому їх зусилля, врешті-решт, так і не мали ефекту, - передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.

Скільки пили в СРСР

Так, згідно зі статистикою, яку оприлюднив білоруський блогер Максим Мирович, незважаючи на всю боротьбу з "зеленим змієм" в СРСР, споживання алкоголю в країнах союзу росло з року в рік.

Так, в 60-х роках середній показник споживання спирту на одну особу становив 4,6 літра на рік. У наступне десятиліття, незважаючи на антиалкогольну кампанію 1972 року, ця цифра зросла майже вдвічі – до 8,44 літра. Уже в 80-х роках статистика показала, що споживання алкоголю знову зросло: тепер середній показник споживання досяг 10,6 літрів чистого спирту.

При цьому статистика зовсім не враховувала повальне самогоноваріння в СРСР. Мирович зазначає, що якщо провести простий перерахунок, виходить, що в 80-х роках середньостатистична радянська людина випивала трохи більше 50 пляшок горілки на рік або майже 120 пляшок сухого вина.

Також до уваги статистики споживання явно не йшли "замінники", які користувалися шаленим попитом у любителів випити: одеколони, скломиї та інші спиртовмісні рідини.

Чому алкоголізм був "в моді" в СРСР

Єдиною очевидною причиною алкоголізму в СРСР можна вважати тотальну безнадію, що накрила суспільство, яке жило в лещатах тоталітарного режиму.

Це ж пояснює причину, з якої рівень алкоголізму постійно зростав паралельно з ослабленням СРСР: чим слабкіше трималася залізна завіса, тим зрозумілішою була для людей різниця між рівнем життя на Заході та в СРСР.

"Сучасна психіатрія розповідає, що спиватися починає той, у якого немає "внутрішнього стрижня" і прагнення розвиватися та чогось досягати в житті. Саме ці умови "максимально якісно" забезпечувалися в СРСР – внутрішній стрижень у особистості не міг виникнути в суспільстві, основою існування якого було беззаперечне підпорядкування начальству та ідеології, а чогось "досягти в житті" було теж складно – стелею розвитку радянської людини була посада інженера в КБ з зарплатою в 200 рублів, паскудна дачка і паскудне ж квартирка", - пише Миронович.

У чому була суть боротьби

Заради "горбачовської" антиалкогольної кампанії влада СРСР вперше пішла на зниження доходів від алкоголю, які становили від 15 до 30% доходу держбюджету.

Були закриті більшість магазинів, що торгували лікеро-горілчаною продукцією.

Удвічі зросла ціна на найдешевшу горілку: з 4,7 рублів до 9,1 рублів.

Продаж алкоголю в магазинах було обмежено за часом: торгувати спиртним напоями можна було лише з 14:00 до 19:00.

Були прийняті жорсткі заходи проти розпивання спиртного в парках і скверах, а також в поїздах далекого прямування.

З'явилися так звані "зони тверезості", в яких спиртне не продавали.

Кампанія супроводжувалася інтенсивною пропагандою тверезості. Під цензуру потрапили тексти літературних творів і пісень, вирізалися алкогольні сцени з театральних постановок та кінофільмів.