За орбітою Нептуна ще щось є: Астрономи заговорили про відкриття легендарної дев'ятої планети Сонячної системи

Астрономи помітили таємничий об'єкт за орбітою Нептуна. Його вже назвали ймовірним кандидатом на звання гіпотетичної дев'ятої планети, про яку багато років говорять і вчені, і численні містифікатори, але яку ще ніхто не зміг виявити. Знахідка ґрунтується на архівних інфрачервоних даних і може стати першим реальним доказом існування ще одного масивного тіла в Сонячній системі.

Група астрономів виявила потенційного кандидата на роль Дев'ятої планети, але не там, де його шукали раніше. Використавши архівні дані з інфрачервоних космічних телескопів і 23-річну різницю між спостереженнями, дослідники помітили повільний, слабкий об'єкт за межами орбіти Нептуна. Його характеристики збігаються з ознаками гіпотетичної планети, яку давно припускали вчені, передають Патріоти України з посиланням на arXiv.

Йдеться про об'єкт, виявлений командою з Тайваню, Японії та Австралії, яка провела аналіз інфрачервоних даних з двох місій – NASA IRAS (1983 рік) і японського супутника AKARI (2006–2007 роки). Вони шукали щось холодне, тьмяне й надзвичайно повільне – такою і має бути дев’ята планета, якщо вона справді існує.

Теорія про цю планету набула широкого розголосу у 2016 році завдяки роботі астрономів з Каліфорнійського технологічного інституту. Вони припустили наявність масивного об’єкта, що впливає на орбіти тіл у поясі Койпера. У 2021 році вони оновили свою гіпотезу: маса планети мала б у понад шість разів перевищувати земну, а її орбіта тривати приблизно 7400 років.

Террі Лонг Фан з Національного університету Цін Хуа в Тайвані та його колеги проаналізували знімки, зроблені з різницею в понад два десятиліття. Після фільтрації шумів і вже відомих об’єктів, команда виявила єдиного кандидата, який не лише залишився на знімках після очищення, а й перемістився у саме той спосіб, що характерний для таких небесних тіл.

Сумніви й аргументи проти

Майк Браун, один із авторів теорії про дев'яту планету, оцінив дослідження як серйозне, однак вказав на брак аналізу ймовірності того, що сигнал може бути шумом або випадковим астрофізичним процесом. Він також зауважив, що об’єкт знаходиться значно далі, ніж передбачала його модель. Так само й орбіта не збігається з теоретичною. Попри це, Браун не виключає, що це може бути реальний, хоча й несподіваний, об’єкт.

Поки що про нову планету говорити рано – лише дві точки спостережень не дозволяють точно визначити орбіту. Можливо, джерело сигналу – це фоновий об’єкт або артефакт даних. Водночас учені переконані, що об’єкт достатньо яскравий для повторного виявлення за допомогою потужних наземних телескопів, зокрема Камери темної енергії (DECam) у Чилі.

Цікаво й те, що цей об’єкт випромінює інфрачервоне світло, тож версії про те, що дев’ята планета може бути первісною чорною дірою, втрачають сенс. Якщо подальші спостереження підтвердять, що це справді планетарне тіло, то це стане не лише проривом у пошуках, а й черговим свідченням того, наскільки важливо повертатися до старих даних з новими інструментами та новими методами аналізу.

Поки що дев'ята планета лишається теоретичною. Але це може бути перший реальний проблиск чогось нового в знайомій нам Сонячній системі.