Після смерті Дар’ї Шипілової, 28-річної співробітниці протичумного інституту, в Іркутській області виникли побоювання щодо можливого поширення чуми. Водночас експерти вважають, що цей випадок навряд чи стане початком глобального спалаху. На це є кілька причин, передають Патріоти України.
BBC повідомляє, що точну причину смерті жінки поки не встановлено – лабораторні дослідження тривають. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, усіх людей, які контактували з нею, вже встановили та взяли під медичне спостереження.
Чуму спричиняє бактерія Yersinia pestis. Захворювання має три основні клінічні форми – бубонну, легеневу та септичну.
Найпоширенішою є бубонна чума. Людина зазвичай заражається через укуси інфікованих бліх. Потрапивши в організм, бактерія досягає лімфатичних вузлів, де виникають болючі бубони. Від людини до людини ця форма передається рідко, проте збудник може потрапити в кров або легені – тоді розвивається септична чи легенева чума.
Саме легенева форма становить найбільшу небезпеку з погляду передачі між людьми. Бактерія може поширюватися через дрібні краплі, які виділяються під час кашлю або чхання. Без своєчасного лікування хвороба часто призводить до смерті, а перші симптоми можуть з’явитися вже через 24 години після зараження.
Водночас сьогодні умови для масштабного поширення чуми значно відрізняються від тих, що були в минулому. Важливу роль відіграє доступність антибіотиків: легенева чума, яка без лікування майже завжди смертельна, за своєчасної терапії піддається лікуванню.
Професор Оксфордського університету П'єро Олліаро зазначив, що для лікування бубонної чуми є два ефективні препарати.
У 2025 році Олліаро та його колеги опублікували результати першого рандомізованого контрольованого дослідження лікування цієї форми захворювання на Мадагаскарі. Ефективність перорального ципрофлоксацину становила 91%, а ін’єкційного аміноглікозиду – 92%. Серед невеликої кількості пацієнтів, у яких розвинулася легенева форма, 85% одужали та вижили за умови швидкого лікування.
Водночас легенева чума має важливу особливість, яка відрізняє її від COVID-19: передаватися від людини до людини вона починає лише після появи симптомів. Зазвичай перші ознаки хвороби виникають приблизно через добу після зараження.
Симптоми при цьому тяжкі й помітні, тому нові випадки можна швидко виявити, ізолювати хворих і розпочати лікування, не даючи інфекції поширюватися далі.
"Це не те захворювання, яке можна не помітити, коли люди сідають у літак, подорожують світом, а всюди з’являються нові випадки", – пояснила Занія Стаматаки, доцентка вірусної імунології Бірмінгемського університету. За її словами, поширення хвороби швидко стало б очевидним.
За даними ВООЗ, усіх контактних осіб уже встановили та взяли під спостереження, і наразі жоден із них не має симптомів захворювання. Такий підхід відповідає рекомендаціям Центрів з контролю та профілактики захворювань США: людей, які могли заразитися, мають виявляти, спостерігати за ними, за потреби обстежувати, ізолювати та призначати антибіотики.
Представник ВООЗ Крістіан Ліндмаєр заявив, що початковий ризик для Іркутська оцінюють як помірний або низький. Для Росії загалом він є низьким, а для Європейського регіону ВООЗ – дуже низьким. Водночас організація переглядатиме ці показники в міру надходження нової інформації.
Експерти наголошують, що зараження чумою в лабораторних умовах трапляється вкрай рідко, адже робота зі збудником передбачає дотримання суворих протоколів безпеки.
Працівники таких лабораторій використовують повний комплект засобів індивідуального захисту, а зразки обробляють у спеціальних боксах із негативним тиском повітря. Це забезпечує рух повітря всередину боксу, а не в напрямку працівника. Навіть під час транспортування пробірки поміщають у додатковий захисний контейнер. Крім того, співробітники проходять спеціальну підготовку ще до початку роботи.
Однією з причин масштабної епідемії чуми в Європі XIV століття були погані санітарні та побутові умови. На вулицях накопичувалися відходи й залишки їжі, створюючи сприятливі умови для чорних пацюків, які переносили інфікованих бліх. Люди жили в тісноті, а торговці місяцями перебували на переповнених кораблях.
"Чорна смерть", спричинена бубонною та легеневою формами чуми, у XIV столітті забрала в Європі життя понад 25 млн людей – від третини до двох третин населення. Важливу роль у поширенні хвороби відіграли нові торговельні маршрути, а також перевезення зерна, борошна та інших товарів кораблями.
Сьогодні чума нікуди не зникла. Бактерія циркулює серед популяцій гризунів в Африці, Азії, Південній Америці та навіть у США. У Сполучених Штатах щороку реєструють у середньому близько семи випадків захворювання людей.
Локальні спалахи час від часу виникають і в інших регіонах, зокрема з передачею легеневої форми від людини до людини. Так, у 2017 році на Мадагаскарі зафіксували 2417 випадків чуми та 209 смертей. Водночас, за словами Олліаро, цей спалах зрештою завершився, що свідчить: подібні епідемії зазвичай залишаються локальними й не переростають у пандемії.
Після смерті Дар’ї Шипілової, 28-річної співробітниці протичумного інституту, в Іркутській області виникли побоювання щодо можливого поширення чуми. Водночас експерти вважають, що цей випадок навряд чи стане початком глобального спалаху. На це є кілька...
Казахстан розпочав переговори з Росією щодо повернення своїх громадян, які опинилися в зоні бойових дій після вербування до російської армії. На тлі значних втрат РФ активніше залучає іноземців до війни проти України, повідомляє проєкт «Хочу найти», пе...
