Жіночка і не знала, що папка зі старими паперами від покійного дідуся містить десятки оригіналів Рембрандта

Мешканка нідерландського міста Зютфен Шарлотта Мейєр і гадки не мала, що звичайна папка зі старими роботами на папері приховує справжній мистецький скарб. Колекцію їй передав покійний дідусь, і багато років вона зберігалася у шухляді сімейного будинку без особливої уваги, передають Патріоти України з посиланням на Аrt News.

Лише під час пандемії, маючи більше вільного часу, жінка вирішила уважніше роздивитися спадок. Серед аркушів вона помітила гравюри, підписані ім’ям Рембрандт ван Рейн — одного з найвидатніших митців нідерландського Золотого віку.

Дідусь купив їх “за копійки”

Як з’ясувалося, дід Мейєр придбав ці роботи ще між 1900 і 1920 роками. За словами Шарлотти, тоді вони не викликали особливого інтересу, тож 25 різних відбитків можна було придбати всього за кілька гульденів — валюти, яка існувала в Нідерландах до запровадження євро.

“Моя бабуся їх не любила. Ми їх зберігали, але ніхто нічого від них не очікував”, — розповіла жінка місцевим журналістам.

Фахівці з Музей Дім Рембрандта підтвердили: знайдені аркуші є оригінальними гравюрами майстра. Загалом у папці виявилося 35 робіт.

Серед них — відомий “Автопортрет у хутряній шапці” 1630 року та інші офорти, що демонструють характерну для художника гру світла й тіні.

Від домашньої шухляди до музейної зали

Уже з 21 березня по 14 червня ці гравюри можна буде побачити на виставці “Від темряви до світла” у міському музеї Stedelijk Museum Zutphen. Роботи представлять разом з іншими творами майстра.

Для самої Мейєр ця історія стала початком нового захоплення. Після підтвердження автентичності вона вирішила розширювати свою колекцію та нині намагається купувати графіку по всій Європі.

Майстер світлотіні

Рембрандт ван Рейн народився 15 липня 1606 року в Лейдені та став одним із найвідоміших художників бароко. Він прославився як портретист, живописець і майстер офорту. Його роботи й сьогодні вражають глибиною емоцій і витонченою роботою зі світлотінню.

Історія зі Зютфена вкотре доводить: іноді справжні шедеври роками можуть лежати у звичайній шухляді — і чекати на момент, коли їх знову відкриють для світу.