"Я думаю, ви і самі, хто ще застав СРСР, добре запам'ятали цих пахнучих нафталіном нещасних бабусь і дідусів - спини яких життя згинало навпіл..." - пише блогер.

Дивлячись на зовнішній вигляд "совкових" людей похилого віку, можна зрозуміти, що життя в Радянському Союзі було не цукор. Якщо молоді люди ще могли собі дозволити хоч якось одягатися, стежити за собою, то у більшості радянських людей похилого віку на це не було ні грошей, ні сил, ні здоров'я.

При всьому цьому літні люди нарівні з молодими змушені були вистоювати нескінченні радянські черги, мотатися в транспорті по всьому місту, щоб добути дефіцитні товари.

Люди в СРСР старіли швидше через важку шкідливу роботу, убоге харчування. Зубів у людей похилого віку або не було взагалі, або ж усмішку спотворювали "золоті" чи металеві коронки. Втім, деякі могли дозволити "повний" зубний протез

"Одягалися радянські люди похилого віку в похмурі костюми і сукні коричнево-землистих, сірих або чорних кольорів. Старі жінки носили такі ж похмурі сукні або верхній одяг, на зразок плащів і пальто - все це було куплено ще в передпенсійні роки відносної молодості і доношувалося потім до гробової дошки", - пише Мирович.

Ще одна відмінна риса гардеробу радянських людей похилого віку - їхні речі моторошно пахли нафталіном, яким одяг пересипали для захисту від молі.