296 років з дня народження філософа, просвітителя, поета Григорія Сковороди

За передсмертним зізнанням філософа світ зі своїми спокусами його ловив, ловив та не упіймав

22 листопада (3 грудня) 1722 року у сотенному містечку Чорнухи, що на Полтавщині, в родині незаможного козака Сави Сковороди народився один із найвидатніших мислителів України, просвітитель, філософ і поет. Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого люду. Цурався неправедного багатства, віддаючи перевагу волі та злидням.

Постать Григорія Сковороди є унікальною для України. Вічний мандрівник і безсрібник, Сковорода не лише залишив у спадок нащадкам свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя за покликом душі.

"Мало можна вказати на таких народних осіб, яким був Сковорода і яких би так пам'ятав і поважав народ. На усьому просторі від Острогозька (славетне полкове місто Слобідської України, нині райцентр Воронезької області РФ.-ред.) до Києва, у багатьох будинках висять його портрети; всякий грамотний українець знає про нього; ім'я його відоме дуже багатьом з неписьменного народу; його мандрівницьке життя — предмет народних оповідань; у деяких місцевостях нащадки від батьків і дідів знають про місця, які він відвідував, де любив перебувати, і вказують на них з повагою; добра прихильність Сковороди до деяких з його сучасників складає сімейну гордість онуків; мандрівні співаки засвоїли його пісні — на храмовім святі, на торговищі нерідко можна зустріти натовп народу, що оточує цих рапсодів і зі сльозами розчулення слухає: «Всякому городу нрав і права»…" — "Слово о Сковороде", науково-літературний часопис "Основа", 1862.

"Уставав дуже рано, їв раз на день, без м'яса і риби, був завжди веселий, сильний, рухливий, з усього задоволений, до всіх добрий, усім готовий послужити. Поважав і любив добрих людей без різниці їх стану, навідувався до хворих, розважав сумних, ділився останнім з тим, хто нічого не мав", - пише у "Житії Сковороди" його учень та перший біограф, просвітник та державний діяч Російської імперії Михайло Ковалинський

В останній рік філософ проживав у селі Пан-Іванівка в садибі колезького радника Андрія Івановича Ковалівського, який доводився вітчимом майбутньому засновникові Харківського університету Василеві Каразину. На цей час припадає остання мадрівка великого українця. Після 19 літ розлуки той вирішив провідати і розрадити старого друга, того самого Михайла Ковалинського, котрий після смерті свого покровителя князя Потьомкіна потрапив в царську опалу і проживав у маєтку зпоблизу Орла. «Попри далечінь дороги, на вкрай погану погоду й на постійну відразу до цього краю - як переказує Ковалинський, вирушив пішки з Пан-Іванівки". Привіз Ковалинському свої твори і прожив у нього 3 тижні. Відмовившись від грошей, вирушив назад "в любу Україну, де він дотепер жив і хотів би померти".

Відчуваючи, що підупадає на силах, подався до Пан-Іванівки, де прожив ще місяць і зустрів свою смерть. 29 жовтня (9 листопада) його не стало. Останній день життя Григорія Савича інший сучасник описує так:

"…Був прегарний день. До дідича з'їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. Мали також на цілі послухати Сковороди… За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством повставали всі від обіду, Сковорода щез.. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку. Над вечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. Вже заходило сонце: останні його проміння пробивалися крізь гущу листя. З рискалем у руці копав Сковорода яму — вузьку, довгу яму. — «Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий?» — спитав господар, підійшовши до старого. «Пора, друже, закінчити мандрівку!» — відповів Сковорода — «і так усе волосся і злетіло з бідної голови від мордування, пора непокоїтися!» «І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!» — «Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила». І пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий".

Пропонуємо згадати кілька його думок, що не втратили актуальності і нині…

Ні про що не турбуватися, ні про що не хвилюватися - значить, не жити, а бути мертвим. Адже піклування - рух душі, а життя - це рух.

* * *

Любов з'являється з любові. Коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

* * *

Бери вершину і матимеш середину.

* * *

Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

* * *

Як нерозумно випрошувати те, що можеш сам досягти!

* * *

Хто не любить клопоту, мусить навчитися просто й убого жити.

* * *

О, якби ми в ганебних справах були такі ж самі соромливі і боязкі, як часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках.

* * *

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати - це наполовину закінчити.

* * *

Вчися збирати марнування думок твоїх і звертати їх всередину тебе. Люди живуть почуттями, а для почуттів байдуже, хто правий.

* * *

Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

* * *

Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам'ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше була б зовсім іншим.

* * *

Хто сліпий, тому всюди ніч... Якщо ти темрява - скрізь для тебе пекло.
*
Більше думай, а тоді вирішуй. Поспішай повільно!

* * *

Без бажання все важке. Навіть найлегше.

Вершиною поетичної творчості Сковороди є знаменита 10-та пісня - «Всякому городу нрав і права», написана у 1758-59 роках.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Таке враження, що Путін обнулився і відбувся відкат до якоїсь "точки збереження". Але в Росії все сприйняли як належне, - Голобуцький

п’ятниця, 13 вересень 2024, 14:15

"Головне - погоджуватися з будь-якою маячнею? Путін: "Якщо Україна почне застосовувати проти РФ західну високоточну зброю великої дальності - це означатиме пряму участь країн НАТО у війні в Україні. Це означатиме, що США, НАТО та європейські країни без...

"Парад" дивовижних конструкцій: Росія чим завгодно намагається захистити Кримський міст від українських дронів (фото)

п’ятниця, 13 вересень 2024, 13:43

Російські окупанти продовжують посилювати захист Кримського мосту від можливих атак дронів та ракет. Для цього встановлюються нові системи оборони, включаючи металеві загорожі, системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші засоби захисту. Про це пише...