Екс-нардеп від ВО "Свобода" Ірина Фаріон пройшла перевірку на поліграфі, щоб довести, що не працює на спецслужби Росії і є психічно здоровою. Підставою для перевірки стала суперечка з журналістом Дмитром Гордоном, коли в ефірі одного з телеканалів Фаріон заявила, що ті, хто не розмовляє українською мовою, не повинні мати права на роботу або освіту в Україні, передають Патріоти України з посиланням на "Вголос".
Перевірка відбулася у Львові, 24 листопада.
Під час опитування Ірині Фаріон задали 11 питань, які мали на меті з'ясувати, чи співпрацювала вона зі спецслужбами іноземних держав (зокрема, ФСБ Росії), сама або разом із кимось. А також, чи збирала інформацію для спецслужб, і чи отримувала оперативний псевдонім.
З імовірністю у 90,35% експерт стверджує, що Ірина Фаріон агентом спецслужб була. У висновку до проведених опитувань окремо було винесено зауваження, що на питання "Вам відомі люди, яким із метою виконання певної діяльності присвоювався оперативний псевдонім?" Фаріон відповіла ствердно.
"Людина визнає, що вона знала таких людей. І також це супроводжувалося вираженою реакцією на це питання, що підтверджує її обізнаність. Але оскільки не було темою опитування під час застосування поліграфа досліджувати, хто це саме, звідки ці люди їй відомі, це питання не розвивалося далі. Темою опитування було тільки те, чи є респондент у співпраці зі спецслужбами іноземної держави", - розповів експерт Олег Ясинський, який проводив перевірку.
Нагадаємо, що ще в 2013 році низка ЗМІ писали, що в 1988 році Ірина Фаріон вступила в КПРС. За її словами, вона це зробила "виключно за мотивами наукового, кар'єрного росту" і назвала цей період у своєму житті "помилкою". До цього політична діячка своє членство в КПРС заперечувала.
Опублікував: Олександр Смаглюк
У соцмережах набирає популярності математичний вираз, передають Патріоти України. 50 – 25 ÷ 5 × 2. На перший погляд він здається елементарним, однак саме порядок виконання дій змушує багатьох отримувати неправильну відповідь. Частина людей спочатку від...
Верховна Рада навіть у нинішньому стані продовжує працювати. Попри проблеми монобільшості, дефіцит голосів, кадрове виснаження та якість законодавчого процесу, парламент ухвалює закони, необхідні країні, що воює. Але тут і виникає головний парадокс — і...