Анастасія спілкується з усім світом завдяки своєму хобі - теонотафілії

"У Європі зазвичай колекціонують пусті пакетики від чаю. Цим часто займаються пенсіонери, у яких багато часу. Або це люди з обмеженими можливостями, яким колекціонування дає можливість спілкуватися з усім світом", - розповідає Анастасія Вікторії Топалі . Почала збирати ярлики студенткою 15 років тому. Просила друзів привозити їх з поїздок. Зараз маю в колекції екземпляри з 40 країн.

"Прочитала в мережі, що у 2005 році Олексій Міляков з Латвії вигадав назву для колекціонування ярличків - теонотафілія. Утворив від латинських слів "чай", "ярлик" і "люблю". Після того зрозуміла, хто я така. Знайшла групи в соціальних мережах. Почала обмінюватися. Перші обміни були з Росією, бо найлегше. Потім через Фейсбук вийшла на колекціонерів з Європи", - продовжує колекціонерка. Любить пити чорний чай зранку. Говорить, що смак кави ніколи не любила. Для гостей заварює зелений чай у вигляді засушеного бутону квітки.

"Найбільший свій обмін мала з італійцем Тиціано Тінті. Вперше тоді спілкувалася з європейським колекціонером. Самі мені написав. Сказав, що надішле мені всі свої ярлички. Я мала вибрати необхідні, а решту повернути назад з чайними пакетиками. Він їх збирав.

Прийшла коробка з-під тістечок, повністю набита ярликами. В мене був шок. Тоді мала колекцію з близько тисячі екземплярів. Відібрала 2 тис. штук. За правилами обміну 1 пакетик чаю прирівнюється до 3 ярликів. Мала віддати 667 пакетиків. Почала бігати Києвом і шукати чаї. Мене врятувало те, що можна було присилати до 20 однакових. Чоловік допомагав шукати. Купили близько 30 коробок чаю. Я була першою з України, з якою обмінювався Тиціано. Тому українські чаї, які потім розійшлися європейськими колекціонерами, були від мене.

Радію, коли вдається знайти щось рідкісне. Маю чай з Донецька - "Чай Святогорья". Він пакувався чайною компанією у Києві. У столиці його не можна купити, бо це локальна марка. Вже під час війни я знайшла людину, яка звідти виїжджала. Вона мені купила чай і привезла сюди.

Також є чай з Луганська. Називається "Бонті". Купила в Києві. Коли прийшла додому, побачила, що дата виготовлення замазана маркером. Відідрала наклейку і побачила, що чай прострочений. Мабуть, була ліквідація зі складів. Ще є чай з анексованого Криму. Нещодавно заходила на їхній сайт. Побачила, що компанія перелаштувалася на російський ринок.

Один із найцінніших моїх ярличків - від популярного бренду з помилкою. Неправильно написане слово "ромашка" англійською. Отримала його від колекціонера з Європи. Розказував історію про те, що купив чай, а тільки вдома помітив помилку. Через день пішов купити ще пачку і побачив, що партію повністю вилучили з продажу. Були збитки, але для компанії імідж важливіший".

Перші колекції з'явилися у Великобританії в XVIII столітті. Любителі чаю відбирали етикетки, щоб запам'ятати назви виробників.

До світової Книги рекордів Гіннеса внесено кілька колекцій теонотафілів. Найбільша з них зареєстрована в Нідерландах - нараховує 24 621 ярлик.