Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
У мережі порівняли світлини мирного міста Бахмут з тим, як він виглядає зараз внаслідок російських обстрілів та окупації. До російського вторгнення 2022 року місто було центром соляної промисловості України та залізничним вузлом. Під час боїв за Бахмут...
Відомий волонтер РФ Олександр Іванов намагається заволодіти нерухомістю в тимчасово окупованому Маріуполі й інших непідконтрольних Україні містах нібито для потреб своєї волонтерської організації. Листування, які свідчать про махінації з нерухомістю та...