
Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Уряд спалив майже весь резерв країни за три місяці. . 78% резервного фонду зникли на сумнівні програми замість критичних потреб під час війни. . Гроші, які мали йти на енергетику, оборону та ліквідацію наслідків обстрілів, перетворилися на інструме...
Інформація про нібито введену вимогу отримувати дозвіл на виїзд з Німеччини для чоловіків призовного віку не відповідає дійсності, повідомили в Міноборони країни. Йдеться про норми, які в поточних умовах не застосовуються, оскільки військова служба в к...