
Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Противник (російські війська) продовжує реалізовувати свій план ліквідації Куп'янського плацдарму Збройних сил України (ЗСУ). Протягом звітного періоду йому вдалося досягти певних тактичних результатів на цьому напрямку. Для виконання цього завдання ро...
Зміна прем’єра й уряду — та синиця в руках, якою Володимир Зеленський змушений задовольнятися замість журавля виборів в осінньому небі. Зірки зійшлися. Європа дала гроші. НПЗ і російські танкери палають. Власники квартир, кімнат і готелів на ПБК, які п...