Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...