Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Львів традиційно пов'язують із князем Данилом Романовичем, а найдавніша відома письмова згадка про місто датується 1256 роком. Однак на сучасній Львівщині є міста, історія яких сягає ще часів Київської Русі. . Їхні назви з'являються в літописах за дес...
21 серпня за новим церковним календарем (3 вересня за старим) - день пам'яті апостола від 70-ти Фадея, учня Іоанна Хрестителя, і мучениці Васси Аллонської. У народі день прозвали Фадей Проповідник і Василина Льняниця. За юліанським календарним стилем -...
