Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Колишній головнокомандувач ЗСУ та посол у Великій Британії Валерій Залужний під час свого виступу на Defence & Resiliense Tech Scale Up Showcase у Лондоні вдало покепкував над клоунами студії "Квартал 95", які виставили генерала нездарою, котрий ніяк н...
11 вересня за новим церковним календарем (23 вересня за старим) - день пам'яті преподобної Феодори Олександрійської Молодшої. За старим календарним стилем - Усікновення глави Іоана Предтечі. Феодора жила в Олександрії, в V столітті і була заміжня. Якос...
