
Спостерігаючи за новинами з фронту, більшість з нас, і це логічно, цікавляться лише одним: чи не відступлять наші хлопці, чи не займе ворог наші міста, чи зможемо ми жити тим життям, яким жили до цього. І лише в останню чергу ми згадуємо про те, що ці хлопці, які за нас стають інвалідами та гинуть, - такі ж живі люди, як і ми самі.
Вони геть не роботи. Їм так само як нам - страшно, боляче і зовсім не хочеться помирати. І цей допис на фото - це прояв мужнього серця українського воїна, якому так як кожному з нас, не хотілося помирати, але він розумів, що за ним стоїть його Батьківщина та ми з вами.
Дякуємо тобі, Герою, твій подвиг не буде забутий! Слава Героям!
о. Лука Радванський
Пропозиція щодо мирного врегулювання війни в Україні, яку озвучили США, передбачає "найсильніші" станом на зараз гарантії безпеки, два дня переговорів у Берліні привели до значного прогресу, але досі залишаються великі розбіжності в територіальному пит...
Під час конференції в Німеччині, а саме виступу Володимира Зеленського, стався курйозний випадок за участю перекладачки: слово troops (війська) вона переклала як «трупи», що змусило президента України зупинити промову та виправити переклад. Про це стал...