"Кіровоград. 30 років тому. Кам’яне місто. Де його дерева? Продуктовий. Вітатися не прийнято.
- Што вам?
- Шматочок шинки, будь ласка.
- Чєвоооо?
- Можна ще цукерочок загорнути.
- Шо ета такоє?! – прадавщіца не розуміє жодного слова і безпорадно озирається на уборщіцу, яка саме з шваброю протирає підлогу, штовхаючи нею по ногах відвідувачів.
- Да ета відать студєнти пєдінстітута, апять прішлі павийо…вацца. Ану нармальна разгаварівайтє!" - пригадала Ніцой історію з власного життя.
Сьогодні, за її словами, у місті, все-таки, відчутні певні зміни у свідомості людей, проте, на її думку, вони є слабкими.
"Кропивницький. Сьогодні. Затишне зелене охайне місто. Продуктовий.
- Здравствуйтє! – зустрічають продавці покупців усмішкою.
- Доброго дня! А можна українською?
- Будь ласка!
- Скажіть, а чому ви не з української починаєте? Ми ж Україна?
- Нууу, ми как-то так прівиклі", - розповіла Ніцой.
На вулицях, у парках, маршрутках, як і 30 років тому, не звучить жодного слова українською, проте й ворожості до мови не відчувається, зазначає вона.
"Близько 150 років тому Марко Кропивницький заснував тут перший професійний український театр. Колеги-театрали за українські постановки вважали Кропивницького клоуном, який недоречно "приколюється". Публіка вороже ставилася до українських вистав, як і до всього українського. Який же ж повільний, цей еволюційний шлях..." - констатує письменниця.
Ніцой переконана, що українська "повинна бути на першому місці, бо це Україна, а її мова - візитна картка".
19 січня за новим церковним календарем (1 лютого за старим стилем) віряни України згадують преподобного Макарія Великого, відомого автора безлічі духовних бесід і молитов. У народному календарі - Макарів день. . Цей угодник Божий народився в Єгипті, ...
Гарною новиною є той факт, що російські агенти отримують підозри. Проте важливо не зупинятися на досягнутому та звернути увагу на Верховну Раду, адже там подібних колаборантів дуже багато. Таку думку висловив підполковник ЗСУ, заступник командира 3 ОШБ...