Роздав все, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, оселедці вітер розвіває – стали і мовчать.
– Де ж ви були, коли я всіх кликав?, – запитує.
- Боже, вони від бусурманів світ захищали.
– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.
- А мову? Не будуть козаки щасливі німими.
– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.
Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною, з любов'ю та пошаною переповідають Патріоти України.
Історія Південної Бессарабії має чимало маловідомих епізодів. Один із них — існування Аккерманської області, адміністративної одиниці, яка проіснувала всього чотири місяці: з 7 серпня до 7 грудня 1940 року. Попри такий короткий період, цей експеримент ...
В Україні зростає динаміка повернення військовополонених. Лише за останні два дні на Батьківщину повернулися понад пів тисячі українців: позавчора – 200 захисників, а вже наступного дня ще 302 українці вперше за тривалий час ступили на рідну землю, заз...