Чим Кремль займається в Африці? Росіяни від диктаторів не вимагають ні дотримуватися законів, ні прав людини, - журналіст

"В Африці останнім часом різко збільшилася російська присутність. Я вже якось розповідав про Лівію. Там є пан Хафтар, лівійський генерал, що користується повною підтримкою Москви. Так от, якщо у нього і у Росії все буде добре, то вважаю, цей Хафтар стане новим Муаммаром Каддафі та підімне під себе всю Лівію. Нагадаю, величезна кількість біженців з Лівії чеше в Європу, тому Лівія для РФ дуже важлива, як засіб тиску на Європейський Союз", - пише Іван Яковина, передають Патріоти України, та продовжує:

"Але ще цікавіше історія розгорнулася в Центральноафриканській республіці, де загинули відразу троє російських журналістів. Серед них: відомий репортер Орхан Джемаль, що дотримувався неоднозначних поглядів, але при цьому, безумовно, дуже авторитетний. Режисер Олександр Расторгуєв, що вмів цікаво показати всіляке заборонене в Росії. А також оператор Кирило Радченко, ймовірно, теж відмінний фахівець, раз опинився в такій компанії. За однією з версій, до їхнього вбивства причетне Селека – місцеве озброєне мусульманське угруповання. Однак насправді ці троє відправилися до Центральноафриканської республіки розбиратися з діяльністю російських найманців з ПВК Вагнер.

І ось тут-то і виникає чимало запитань. По-перше, що таке Центральноафриканська республіка? Це, напевно, найбідніша нещасна країна в світі. Навіть Зімбабве багатше і веселіше. Хоча в ЦАР, до речі, чимало золота, алмазів, корисних копалин, нафти і урану. Неймовірно родючий грунт, живи та радій, але ні. У країні дуже висока народжуваність серед місцевого населення, але саме населення маленьке, оскільки щодня згоряє і гине в громадянській війні, що триває з 1960 року. Там живуть не більше чотирьох мільйонів чоловік, природно, їх ніхто не рахує, в умовах, коли країна розділена приблизно на 15 воюючих князівств, провести перепис неможливо. Центральний уряд сидить у місті Бангі, там один диктатор змінює іншого, чехарда-калейдоскоп. Був там Жан Бедель Бокасса, центральноафриканський імператор, який в буквальному сенсі поїдав своїх політичних опонентів.

Загалом, країна чудова. Зараз там президент-диктатор Фостен Арканжи-Туадера. Він керує приблизно 20% території і хоче збільшити до 100%. Однак найрізноманітніші угруповання з прекрасними назвами на кшталт Фронту за демократію або Армії за порятунок батьківщини – всі ліберали і любителі щастя і процвітання – постійно один одного вбивають. І ось Туадера вирішив попросити допомоги в іноземній країни. Ніхто допомагати не захотів, французи звідти пішли ще в 2015 році, а Росія сказала: у тебе є алмази, у тебе є золото, давай ми до тебе прийдемо.

Тепер у ЦАР працює ПВК Вагнер, росіяни, близько 200 чоловік, за різними даними. Вони сидять в колишній резиденції людожера Бокасса в 50 км від столиці Центральноафриканської республіки. Приблизно 170-200 інструкторів навчають місцеву армію Туадера. Плюс Росія стала ексклюзивним постачальником зброї до Центральноафриканської республіки, завозить туди автомати, пістолети, кулемети, гранатомети і поки непогано на цьому наживається.

Зараз між Росією і Туадерою великі проблеми через те, що росіяни вимагають від нього переговорів з повстанцями, оскільки хочуть, щоб під їхнє управління потрапили і ті ділянки Центральноафриканської республіки з усілякими родовищами, які знаходяться під владою повстанців. Сам Туадера не хоче переговорів, він хоче зробити з цих повстанців фарш, але поки не дуже зрозуміло, чи вийде у нього.

Ніхто нічого не знав про настільки активну політику Росії в Центральноафриканській республіці, всі якось мовчали, мало хто про це взагалі чув. А тут нате, будь ласка, туди поїхала ціла знімальна група, причому досить відомих журналістів і документалістів. Найімовірніше, ці вагнеровці і стоять за їхнім вбивством, оскільки для російської влади нічого не варто вбити трьох людей, якщо вони заважають здійсненню їхніх глобальних планів. Прикладів тому достатньо. Кажуть, що вбили якісь місцеві гопники, щоб відібрати відеокамери і фотоапарат, але я в це не дуже вірю. Якщо ви хочете відібрати у людини відеокамеру, ви не розстрілює її з кулемета, таким чином, вибачте, і відеокамеру можна пошкодити. А в даному випадку машину журналістів просто зрешетили, живого місця на ній не залишили, при цьому якимось чином відпустили водія, що теж загадково і незрозуміло. Загалом, на пограбування таке вбивство не дуже схоже, швидше – на сплановане і навмисне.

Але і це не все. Виявляється, Росія влізла ще і в країну під назвою Мозамбік. Москва підписала з цією державою угоду про використання місцевих портів для заправки і обслуговування російських військових кораблів. Зараз там по суті з'явилася станція технічного та матеріального забезпечення російського військово-морського флоту.

Демократична республіка Конго туди ж. Така ж угода про військово-технічне співробітництво між нею і Росією була укладена вже давно, але вона якось залишалася на папері. Зараз же там якісь росіяни починають крутитися в ДРК Конго, де, до речі, чимало алмазів і все може бути пов'язане саме з ними.

І найдивніше. Країна Джібуті – маленький клаптик землі на сході Африки. Виявляється, росіяни там теж збираються зводити свою базу, поруч з китайською. Причому, що цікаво, західні країни не особливо опираються проникненню Росії в Африку, оскільки вважають, що таким чином з'явиться хоч якась противага китайському впливу на цьому континенті. Самі європейці туди сунутися не хочуть, французи потихеньку звідти йдуть, англійці вже давно пішли; Дональд Трамп називав деякі африканські країни дуже негарним словосполученням, яке можна перекласти на російську мову як дірка від "ж". Загалом, ніхто не хоче туди йти, а росіяни – будь ласка.

І росіяни дійсно можуть стати єдиною противагою Китаю в цьому регіоні. Втім, навряд чи противагою, найімовірніше, вони там тихо поділять між собою цю Африку і удвох будуть її експлуатувати, не даючи туди поткнутися ніяким європейцям. А європейці бояться сунутися, оскільки приходять туди з правами людини і дотриманням закону, а африканські диктатори їм кажуть "так, ідіть ви звідси зі своїми європейськими незрозумілими штуками, нам це нецікаво". Росіяни ж, природно, від африканських диктаторів не вимагають ні дотримуватися законів, ні прав людини. Хочеш різати своє населення – так, будь ласка, ніхто навіть і не зверне уваги. Тому Росія і Китай на ура йдуть в Африці і африканці раді і тим, і іншим. Але для решти світу це, на жаль, не дуже добре".