Другий український фронт: Журналіст пояснив, навіщо Путін перекидає війська в Білорусь

У 2017 році Росія планує перекинути безпрецедентно багато військових вантажів до Білорусі. Масштабні залізничні переміщення з Росії в Білорусь, заплановані на 2017 рік, можуть говорити про плани Кремля перекинути в цю країну значну частину контингенту нещодавно відтвореної 1-ї Гвардійської танкової армії Західного військового округу. Про це йдеться в розслідуванні Андрія Сантаровича, опублікованому виданням Апостроф, інформують Патріоти України.

За документацією конкурсних торгів щодо виконання військових вантажних перевезень у прямому міжнародному залізничному сполученні для потреб Міноборони РФ, всього в 2017 році з Росії в Білорусь повинні прибути до 4162 вагонів з вантажами військового призначення. Це в 33 рази більше, ніж в 2015 році, і на 83 більше, ніж у поточному.

Сформоване таким чином велика військова угруповання, на думку опитаних експертів, може бути використане як для вторгнення в Україну, так і для з'єднання з військовим угрупуванням ЗС РФ в Калінінградській області і створення так званого "прибалтійського котла".

"Крім того, поява таких сил на території Білорусі означає встановлення повного військово-політичного контролю над Мінськом, який намагається проводити багатовекторну" політику в українсько-російському конфлікті", - наголошує автор матеріалу. Також він звертає увагу на плановане збільшення перевезень у Придністров'я. Залізничне сполучення з Росії йде через Україну.

"Всі минулі роки росіяни користувалися прийомом: перевезення здійснювала "дочка" одного з найбільших вантажних залізничних перевізників Росії – зареєстрована в Києві ТОВ "Перша вантажна компанія в Україні". Та й обсяги перевезень становили всього 20-30 вагонів. А ось в наступному році планується переправити вже 131 вагон", - зазначає журналіст. За всі залізничні перевезення за межами території своєї держави Міноборони Росії запланувало виділити понад $20 млн.

Ряд опитаних виданням експертів в Білорусі пов'язують збільшення поставок з Росії з проведенням спільних стратегічних командно-штабних навчань "Захід-2017", які повинні пройти в Білорусі і в західних регіонах Росії у вересні наступного року. "Востаннє на території двох держав такі навчання проводилися восени 2013-го.

А через два роки Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило порівняльний аналіз, з якого було видно, що і параметри навчань "Захід-2013", і оперативна побудова військ відповідали реальним діям російських підрозділів у Донецькій та Луганській областях України навесні 2014-го", - розповідає журналіст.

Проте проведення навчань не передбачає такої масштабної логістики, яка передбачена в тендері Міноборони Росії на наступний рік, вважає директор білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень" і офіцер запасу Збройних сил Білорусі Арсеній Сивицький. "Версія про навчання не підтверджується при порівнянні даних по залізничні перевезенням за 2013 рік, коли в Білорусі проходили "Захід-2013".

Від російської сторони в цих навчаннях у нас в республіці брали участь військовослужбовці чисельністю трохи більше половини окремої мотострілкової бригади (приблизно 2500 осіб). Для їх перекидання російській стороні знадобилося 20 військових ешелонів, що відповідає кількості 200 вагонів.

З урахуванням того, що в 2017 році Міністерство оборони Росії збирається відправити в білоруському напрямку в 20 разів більше вагонів, то це, швидше, свідчить про плани перекинути на територію Білорусі більшу частину нещодавно відтвореної 1-ї Гвардійської танкової армії Західного військового округу, ніж просто взяти участь у чергових спільних навчаннях.

Також потрібно враховувати, що певна кількість залізничних вагонів може проходити по секретній статті і не враховуватися в тендері – це звичайна практика при підготовці військових навчань. Так що доцільно помножити кількість вагонів на коефіцієнт 1,5 для отримання реального уявлення про масштаби перекидання російських військ", – розповів Сивицький.

У свою чергу старший аналітик "Білоруського інституту стратегічних досліджень" Денис Мельянцов, нагадує, що досі не закрите питання російської авіабази в Білорусі: "Поки воно відкладене через відчайдушного опір білоруської сторони.

Для Мінська російська авіабаза вкрай шкідлива, оскільки вона демонструє несамостійність Білорусі, сприяє погіршенню відносин з Україною і зростання напруженості із Заходом. І це в той час, коли Мінськ намагається домогтися визнання себе як нейтрального майданчику для переговорів і проводити багатовекторну політику".

Однак у цій історії важлива не стільки сама авіабаза (об'єкт якщо і буде відкрито, то не в чистому полі, а на наявній інфраструктурі військового аеродрому, і кілька тисяч вагонів для неї не потрібно), скільки наслідки перекидання такої кількості російських військ в Білорусь.

"Якщо така кількість вагонів не є випадковою помилкою, то можна говорити про непрямі свідчення того, що Кремль в 2017 році збирається вжити заходи по стратегічному розгортанню свого військового угруповання на білоруській території, що для Білорусі буде означати військове втручання Росії з метою встановлення повного військового і політичного контролю.

У разі великого регіонального конфлікту Білорусь, з одного боку, виступає буфером для Росії, а з іншого – саме з білоруської території російські війська можуть з'єднатися з угрупуванням в Калінінграді найбільш оперативним чином – від білоруського кордону до Калінінграда всього 70 км – і таким чином замкнути "прибалтійський котел".

У будь-якому разі, надання своєї території для агресивних дій Росії щодо третіх країн і України в тому числі прирівняє білоруську сторону до держави-агресора, на що офіційний Мінськ добровільно не піде в силу взятих на себе гарантій і відповідальності за підтримання регіональної безпеки і стабільності", – вважає Сивицький.

"Втім, дії представника Білорусі під час голосування в Третьому комітеті ООН за "кримську резолюцію" в ніч з 15 на 16 листопада змушують засумніватися в тому, що Мінськ дійсно хоче стати "миротворцем", - підсумував журналіст.