Той факт, що богослужіння на Русі було практично на рідній мові - сприяв стрімкому поширенню грамотності і книжності. Це демонструють особливо знахідки новгородських берестяних грамот - як стрімко і як глибоко пішла грамотність відразу ж з хрещенням Русі, передають слова блогера Патріоти України.
За словами блогера, але у справи є і зворотна сторона. Поки Анна читала твори святих отців в старослов'янських перекладах, її чоловіка і сина оточували вчені клірики, які вивчали в своїх монастирях латинь з різних шкільних латинським текстів, яких вони знали небагато, але які доносили основи античної культури, а самі просунуті навіть Боеція читали.
За словами Павла Шехтмана, ось тут-то і починається вододіл, тому що на Сході слов'яни брали і переводили з грецької масиву то, що було їм цікаво, «строго в зростання» і тому в колі свого читання далі св. отців, хронік і Йосипа Флавія не йшли, а на Заході брали все, що попадалося, а там було багато речей «на виріст», в яких було закладено набагато більше того, що було потрібно і цікаво сучасникам королів Генріха II і Філіпа.
Дуже скоро це дало університети, схоластику, переклади Аристотеля, Фому Аквінського - а там і Відродження, а Схід продовжував сидіти над хронікою Малали і патериками, не знаючи навіть граматики.
10 серпня за новим церковним календарем (23 серпня за старим) - день пам'яті священномучеників Лаврентія, архідиякона, Сикста II, папи Римського, Фелікісима й Агапіта, дияконів, мученика Романа, Римських. У народі день прозвали Лаврентій Зорічник. За с...
Весною нинішнього року я писав про "крайній кидок" кремля у "горячому" етапі війни з Україною. На мою думку, кремлю було потрібно ще у 2026-му році добитися на полі бою "коренного перелома в войне" (шляхом проведення успішної оперативно-стратеічної нас...