Той факт, що богослужіння на Русі було практично на рідній мові - сприяв стрімкому поширенню грамотності і книжності. Це демонструють особливо знахідки новгородських берестяних грамот - як стрімко і як глибоко пішла грамотність відразу ж з хрещенням Русі, передають слова блогера Патріоти України.
За словами блогера, але у справи є і зворотна сторона. Поки Анна читала твори святих отців в старослов'янських перекладах, її чоловіка і сина оточували вчені клірики, які вивчали в своїх монастирях латинь з різних шкільних латинським текстів, яких вони знали небагато, але які доносили основи античної культури, а самі просунуті навіть Боеція читали.
За словами Павла Шехтмана, ось тут-то і починається вододіл, тому що на Сході слов'яни брали і переводили з грецької масиву то, що було їм цікаво, «строго в зростання» і тому в колі свого читання далі св. отців, хронік і Йосипа Флавія не йшли, а на Заході брали все, що попадалося, а там було багато речей «на виріст», в яких було закладено набагато більше того, що було потрібно і цікаво сучасникам королів Генріха II і Філіпа.
Дуже скоро це дало університети, схоластику, переклади Аристотеля, Фому Аквінського - а там і Відродження, а Схід продовжував сидіти над хронікою Малали і патериками, не знаючи навіть граматики.
Поки живі окупанти на півночі Харківщини нажахані втратами своїх військ і сприймають поранення та евакуацію з полю бою як щасливий квиток, єдина можливість ще пожити, зазначають Патріоти України. Ось який матеріал з цього приводу знайшов та переказав Ю...
Православне свято 22 листопада за новим календарем (5 грудня за старим) - день пам'яті святителя Прокопія, який володів даром чудотворення і привів у християнську віру чимало людей (У народі - Прокоп'єв день, - Патріоти України). Українські віряни тако...