Фейковий фронт. Адепти Путіна у Брюсселі

Той факт, що російська пропагандистська машина ангажує для просування своїх антиукраїнських, євроскептичних ідей маргінальні сили в Євросоюзі, вже давно відомий, перебуває під постійним моніторингом і отримує протидію з боку адекватної ліберально-демократичної більшості, повідомляють Патріоти України

Спеціально створена у штаті Європейської служби зовнішньої діяльності група зі стратегічних комунікацій EU East StratCom Task Force, хоч і отримує певні дози критики через відносно невеликий масштаб діяльності, у порівнянні із рупорами Кремля, але нарощує свої оперативні спроможності у боротьбі з московською дезінформацією. На сьогодні East StratCom розширив глобальну міжнародну мережу добровольців антифейкового фронту, готує й поширює два продукти на тиждень: огляд і дайджест московської брехні та маніпуляцій в інформаційному просторі, які також містять аналітичні висновки та рекомендації, як ефективніше з цим боротися.

Питанню протидії російській пропаганді та дезінформації приділяється увага на вищому політичному рівні в ЄС. Воно вже неодноразово включалося до порядків денних самітів глав держав та урядів, які зобов'язалися активізувати ці зусилля на національному та загальноєвропейському рівнях. Стратегічна комунікація також буде опрацьована у новій глобальній стратегії зовнішньої і безпекової політики, а також стратегії реагування на гібридні загрози ЄС. Ці документи будуть представлені для обговорення і затвердження на засіданні Європейської ради 29 червня.

КРЕМЛЬ ФІНАНСУЄ ЩОНАЙМЕНШЕ ДВІ ФРАКЦІЇ В ЄВРОПАРЛАМЕНТІ

Але кремлівська пропаганда, як і сучасна політика путінського режиму, агресивна, підступна та цинічна, підживлюється прямими фінансовими «стимулами», і не завжди піддається впливу цивілізованими методами. Європейські крайні ліві комуністи, праві радикальні націоналісти, неонацисти користуються неабияким попитом у Москви та під керівництвом кремлівських ляльководів продовжують системну кампанію на послаблення ЄС і НАТО, дискредитацію України. Основні «інформаційні» приводи, тренди та риторика навколо них чітко визначені кураторами з ФСБ та регулярно «випливають» у різних заходах. Наприклад, цими днями знову актуальними стануть спекуляції навколо трагічних подій в Одесі 2 травня 2014 року. Зокрема, у Бельгії, у Європарламенті 2-го числа майже кожного місяця після цієї дати проводилися різноманітні акції, метою яких було показати, «як хунта в Україні, українські націоналісти з Майдану спалили живцем 48 жителів Одеси».

Так і цього разу, 4 травня у Європарламенті заплановані «слухання» на тему: «Права людини в Україні: два роки після різанини в Одесі». Традиційним організатором циклу заходів із зазначеного приводу, а також деяких інших, виступає депутат від Латвії Тетяна Жданок. У законодавчому органі ЄС репутація цього політика, яка представляє цілком проукраїнську політичну групу «зелених», є пропутінсько-комуністичною. Подейкують, що пані Жданок, росіянка за походженням, може бути далекою родичкою Путіна, адже їхні предки походять з одного села.

Раніше Жданок у проведенні контроверсійних заходів про Україну допомагав депутат ЄП, чеський комуніст Милослав Рансдорф. Стосовно цього політика слід згадати скандальну ситуацію, про яку наприкінці минулого року писала європейська преса. Йшлося про те, що його затримали у Швейцарії під час спроби зняти у банку 350 тис. євро за підробленими документами. Про розвиток цієї історії, наразі, не відомо, адже Рансдорф помер у січні.

Ще одного депутата Жана-Люка Шаффхаузера, представника націоналістичної франції «Європа націй і свобод» на чолі зі скандально відомою проросійською Марін Ле Пен, також можна згадати у контексті роботи на Кремль. Але, об'єктивно, пан Шаффхаузер останніми місяцями відійшов у тінь та не відзначається активною антиукраїнською або проросійською діяльністю. Можливо, це пов'язано зі згортанням Москвою проекту «Новоросія», який французький депутат пропагував, або, що також вірогідно, в умовах економічних санкцій та міжнародної ізоляції Кремль скоротив фінансові ресурси на підкуп маргінальних політиків в ЄС.

«Росія відкрито фінансує «Національний фронт» та інші партії, які входять до політичної групи «Європа націй і свобод» на чолі з Марін Ле Пен. Також є питання у цьому зв'язку до Нігеля Фаража, співпрезидента політичної групи «Європа свободи і прямої демократії», - переконаний британський експерт і журналіст Гарі Картрайт, який працював у ЄП помічником депутата.

За його словами, також немає сумнівів, що деякі «євроскептичні» депутати ЄП отримують кошти готівкою від Москви за проголошення проросійських заяв.

ОНОВЛЕНА ПРОРОСІЙСЬКА КОМАНДА

Натомість проросійська команда в Європарламенті нині отримала нових членів та конфігурацію. Це так зване «балтійське тріо» у складі вже згаданої Жданок, а також депутата з Латвії Андрейса Мамікінса (соціал-демократ) та естонського політика Яни Тоом (ліберал). Саме ці три депутати від початку року виступають співорганізаторами заходів про Україну, спрямованість яких викликає підозри у виконанні кремлівських замовлень. Йдеться про «різанину в Одесі» (4 травня), а також про перенесений захід з проблеми міжконфесійних конфліктів в Україні. Упевнений, що під час цих слухань учасники розповідали б, як націоналісти в Україні придушують права пастви Московського патріархату, забирають у них храми тощо.

Серед особливостей активності проросійських маргіналів у Європарламенті слід відзначити певний рівень таємності щодо організації та місць проведення їхніх заходів. Таке враження, що вони не бажають широко анонсувати такі акції, а намагаються їх провести формально, за присутністю вузького кола визначених Кремлем діячів та російських журналістів. І це не дивно, адже українські громадські активісти і дипломати вже мають позитивний досвід у реагуванні на такі події. Вже неодноразово активна позиція проукраїнських сил в ЄС, українських політиків дозволила запобігти дискредитації України, представити альтернативну і правдиву точку зору.

ЯК УКРАЇНЦІ ЗАБЛОКУВАЛИ БЕЛЬГІЙСЬКОГО «МАРГІНАЛА-ПОЛІТОЛОГА»

Одна з таких перемог була здобута напередодні у Брюсселі, де планувалося проведення «конгресу» «Неонацизм та тероризм: реальні загрози для Європи». Українській громаді вдалося заблокувати проведення цього російського пропагандистського заходу, спрямованого на дискредитацію України.

«Ми, українські активісти у Бельгії, планували провести протестну акцію перед одним із готелів у центрі Брюсселя, де планувався цей антиукраїнський конгрес. Цей захід організований спонсорованою Кремлем праворадикальною бельгійською організацією «Евро-Рус», за сприяння посольства РФ у Бельгії. Під час «конгресу» мав відбутися показ сумнозвісного фільму французького режисера Поля Морейри «Україна: маски революції», - розповіла організатор маніфестації Інна Чефранова.

Але, коли адміністрація готелю дізналася від поліції про наміри українських активістів, то одразу ж відмовилася від співпраці з росіянами і місцевими маргіналами та повернула «орендарям» гроші.

Організатори «конгресу» оперативно зняли оголошення про захід, повідомивши, що він перенесений. На невизначений поки що термін.

Керівником зазначеної «Евро-Рус» є відносно відомий у бельгійських громадських колах фламандський націоналіст Кріс Роман. Свого часу він навіть відсидів у в'язниці за обвинуваченнями у расизмі. Роман регулярно відвідує Росію, після чого виставляє фото, де він то п'є горілку з Жириновським, то хизується з кулеметом Калашникова.

Усі пости у соціальних мережах цього діяча переповнені ненавистю до України, Туреччини, мігрантів. Натомість він прославляє путінську Росію та продовжує пропагувати проект «Новоросія» (напевно, його куратори з ФСБ ще не донесли, що цей тренд вже не актуальний). А російські телеканали, запрошуючи його на ефіри, поважно називають Романа «бельгійським політологом».

На фото. Бельгійський проросійський націоналіст Кріс Роман.

І хоча маргінальна репутація таких як пан Роман у Бельгії та Євросоюзі загалом вже остаточно дискредитована, так само, як імідж деяких проросійських політиків, Кремль продовжує активно використовувати таких діячів для своєї агресивної інтервенції на знищення європейських цінностей. Відтак, у українців Бельгії та в інших країнах ЄС роботи з протидії цьому ще буде вистачати, принаймні, доки існуватиме путінський режим.

Андрій Лавренюк, Брюссель