Які зміни відбулися в енергосистемі України після місяця блокади

26 січня 2017 року почалася акція з блокування поставок антрацитового вугілля з окупованих територій на сході України активістами за підтримки низки народних депутатів.Між організаторами енергетичної блокади та владою досі тривають запеклі дискусії, як задовольнити інтереси обох сторін, повідомляють Патріоти України з посиланням на портал domik.ua.

Тимчасом запаси вугілля - антрацитових та газових марок - зменшилися, але це зменшення некритичне: на 12% і 3% відповідно.

Якщо згадати, скільки палива щоденно спалюють станції, стане зрозуміло, що зменшення запасів справді незначне. За даними Міненерговугілля, 3 лютого ТЕС і ТЕЦ спалювали щодоби 37,8 тис тонн антрациту і 54,8 тис тонн газового вугілля.

Це означає, що при такому споживанні за період блокади запаси антрациту повинні були зменшитися майже до нуля, але цього не сталося. Чому?

Економію забезпечили кілька факторів.

1. Зменшення добового споживання електроенергії.

2. Збільшення частки атомної генерації.

3. Зменшення обсягу надлишкового виробництва електроенергії - так званого гарячого валу генерації, готового включитися при раптовому відключенні інших потужностей або при стрибках попиту.

4. Більша продуктивність ГЕС та ГАЕС у 2017 році порівняно з 2016 роком.

Такий висновок дозволяє зробити аналіз добового балансу потужності об'єднаної енергетичної системи України - ОЕС - протягом блокади.

На графіку відображена динаміка лише в будні дні. На вихідних частина підприємств не працює, тож загальне споживання менше на 5-10%.

Якщо поставити в один ряд споживання протягом вихідних за той же період, структура не зміниться, тільки абсолютні значення споживання і теплової генерації будуть меншими, а ядерна, гідро- та відновлювана генерації будуть такі ж.

Частка теплової генерації в добовому балансі енергосистеми з 26 січня до 24 лютого впала на 39% - з 230 млн кВт-год до 140 млн кВт-год. Це дозволило скоротити споживання антрациту на 59%: з 37,8 тис тонн 3 лютого до 15,4 тис тонн 24 лютого, газового вугілля - на 37%: з 54,8 тис тонн до 34,7 тис тонн.

Через зменшення частки теплової генерації у добовому балансі виникло 90 млн кВт-год, які треба було компенсувати. Дефіцит головним чином заміщено завдяки зменшенню добового споживання на близько 56 млн кВт-год та збільшенню атомної генерації на близько 30 млн кВт-год.

Решта компенсована зменшенням надлишкового виробництва електроенергії та незначним приростом гідро- та відновлюваної генерації.

Щодобове споживання електроенергії зменшилося на 11,3%. Графіки щогодинного балансу ОЕС в розрізі доби відображають зменшення споживання у всі періоди, та найбільше зменшення споживання спостерігається ввечері, з 17:00 до 00:00. Такий результат став можливим завдяки збільшенню світлового дня.

На графіках щогодинного балансу виробництва і споживання електроенергії також видно, що генерація ТЕС і ТЕЦ з початку блокади стала менше забезпечувати пікове споживання. 26 січня збільшення споживання електроенергії з 08:00 до 21:00 теплова генерація забезпечила на 44%.

Втім, 24 лютого за той же період доби частка ТЕС та ТЕЦ зменшилася до 13%, а основу пікової генерації, майже 80%, забезпечили ГЕС та ГАЕС.

Виробництво електроенергії ТЕС та ТЕЦ частково компенсоване збільшенням генерації АЕС. На графіку зміни обсягів атомної і теплової генерації зображено, як змінювався перерозподіл потужності обох видів генерації з початку блокади.

Виробництво атомної електроенергії зросло на 12% - з 258 млн кВт-год до 291 млн кВт-год, а 18 лютого був рекорд - майже 302 млн кВт-год виробленої електроенергії, що було досягнуто завдяки включенню третього блоку РАЕС.

Завдяки більшим водним запасам гідрогенерація у 2017 році виробляє майже вдвічі більше електроенергії, ніж у той же період 2016 року. У 2017 році ГЕС та ГАЕС в середньому за добу виробляють 32,8 млн кВт-год, у 2016 році - лише 18,8 млн кВт-год. При цьому 24 лютого вони виробили 35,3 млн кВт-год.