"Якщо вже огороджувати стіною Донбас, то, треба, певно огородити і кожну область України, де є проросійські настрої", - Степова

"Заклики відгородити Донбас стіною - це такий же самий сепаратизм, який оголошують мешканці Донбасу, коли кажуть, що вони хочуть жити у своїх "республіках". Якщо вже огороджувати стіною Донбас, то треба певно огородити і кожну область України, тому що сепаратистські настрої розповсюджені і в Одесі, і в Харкові, і навіть Черкаська область мене вразила і антисемітизмом, і доволі проросійськими настроями. А що казати за угорські паспорти, які отримала певна категорія громадян України! Тоді ж треба і з тої сторони нам ставити якусь стіну", - пише блогерка-переселенка Олена Степова, передають Патріоти України, та продовжує:

"Чи не забагато у нас буде загородок? Це вже якась вівчарня виходить. Від Закарпаття загородка, від проросійської Одеси загородка. Що це за загони?

Донбас - це наша територія. Якби було так просто - прийшли, побудували стіну, і війна там закінчилась - то можливо це було би правильно. Але треба визнати, що сепаратистські настрої існують і на західній Україні, а Закарпаття - це маленький Донбас.

Тому стіни не вирішать питання. По-перше, це не збавить агресії Росії, вона все одно буде вести обстріли нашої території. Якщо ми поставимо огорожу, заберемо свої війська і підемо тихенько по хаткам, то Росія прийде до нас і в Київ, і до Львова дійде. Тому що ми не зупинимо агресора парканом.

Донбас - це українська територія. Іншого не буде. І якщо ми відріжемо цю територію, то нам доведеться через декілька років або місяців відрізати ще більше території, потім ще більше, тому що агресор не зупиниться.

Паркан на лінії фронту, яка зараз існує, не приведе ні до примирення, ні до миру, ні до закінчення війни. Ми повинні збороти агресора, звільнити ці території і вести мову про подальше їх існування на конституційних засадах України.

Треба звернути увагу на те, що відбувається на Донбасі з отриманням паспортів. Сепаратисти-терористи-колаборанти, які підтримують проросійську позицію і війну на Донбасі чи навіть воюють, за допомогою "решал" отримують біометричні закордонні паспорти, паспорти громадян України.

Ситуація неконтрольована, тому що вже є випадки, коли одна особа має по десять паспортів.

Так, корупція в Україні - це також війна. І тому після звільнення цих територій кожен громадянин, який там мешкав, не виїхав з окупованої території, а працював там, був колаборантом, має пройти процедуру ідентифікації заново. По-перше, треба буде встановлювати, яким чином вони там вклеювали в свої паспорти фото, яким чином купували паспорти.

Тому що є дуже багато підробок. Дуже багато випадків, коли людина в "ЛНР" бере документи про те, що його вбили, приїжджає в Україну і робить вже інші документи. Мова не йде про те, що ми хочемо їх принизити чи образити. Ні, все, що стосується військових дій і окупованих територій - це питання безпеки усієї країни.

Тому якщо ми дбаємо про безпеку, то після деокупації повинна бути щільна "дезинфекція". Всі документи мають бути перевірені, в тому числі на будинки. Там же "віджимають" будинки, автівки.

Мені дзвонить людина з окупованої території з м. Краснодон і питає, як їй вклеїти фото у паспорт (людина досягла 45 років) в Україні, оскільки вона вже отримала як біженка на території Росії паспорт РФ. Вона є громадянкою РФ, громадянкою України, громадянкою "ЛНР". Є люди, які отримали і паспорт Південної Осетії.

Таких людей зараз на окупованих територіях понад 60%. Це дуже багато. І що потім ми будемо робити з цими трьома-чотирма паспортами? Там просто некерована ситуація. Тому коли Донбас буде повернуто, коли наш окупант, ворог і агресор буде відігнаний до Москви і її окраїн, то Донбас пройде очищення.

Я би виступила за те і проголосувала, якщо це буде потрібно, на референдумі, щоб усі мешканці Донбасу, які були в окупації і не є переселенцями, а є колаборантами і всі роки війни проживали там, пройшли нову ідентифікацію в отриманні громадянства України.

Що поганого, якщо вони складуть екзамен з української мови? Нічого я в цьому поганого не бачу. Але я би зробила трошки м’які умови.

Старенькі люди, яким 80 років, повинні просто отримати паспорти і пройти перевірку на наявність паспортів Росії або іншої країни. А люди молоді, середнього і допенсійного віку – десь до 65 років - можуть вільно скласти екзамен з української мови.

Тому що Донбас вивчав українську мову і за радянських часів і за часів незалежності України. У школа, вишах, технікумах було викладання українською мовою. Люди працювали на державних засадах, велась документація українською мовою. Це вигадка Росії, що мешканці Донбасу не знають української мови. Тим більше, чиновник-колаборант, податківець-колаборант, прокурор-колаборант, поліцейський-колаборант, колаборант-вчитель чи викладач вишу за статусом мають знати українську мову. Тому що лугандон, "республіки" існують там небагато часу, а Україна там була завжди.

Тому екзамен має бути. Окрім іспиту повинна працювати Міграційна служба і Служба безпеки України відповідно до встановлення осіб, які за часи "лнрії" отримали паспорти визнаних чи невизнаних держав, таких як Росія або Осетія. Лад з документами – це безпека України.

Донбас – це Україна, а сепаратистські настрої є у кожній області, за п’ять років ми їх не вилікували, на жаль. І досі люди думають, як жити при багатому Путіні чи при багатих угорцях. А перевірка, ідентифікація – це безпека.

Я дуже переймаюся безпекою України. І мені дуже шкода, що 5 років війни і досі не навчили нас. Ми чомусь дивимось на Донбас окремо, на Крим окремо. Все це Україна.

І розмірковуючи про безпеку України ми маємо розглядати безпеку і Донбасу. Коли він повернеться, чи зробить він всю Україну Донбасом, чи Україна зробить Донбас Україною. З цієї позиції кордонів, ровів, парканів, стіни не може бути.

Після деокупації повинна бути перевірка і ідентифікація усіх людей не за національною або мовною ознакою, а за ознакою безпеки. Де ця людина працювала, де отримала документи, чи може вона бути громадянином України чи знову вона буде нести людям цю російську заразу у вигляді пропаганди. А перевірка документів і здача екзаменів української мови трішечки допоможуть Донбасу.

Я би ще після деокупації, це моя мрія, зробила повсюдні, загальнообов’язкові курси української історії. Не тої історії, яку нам викладали за часів радянщини, а саме української історії. Щоб люди побачили, що німці робили, що росіяни робили, як радянська армія знищувала той же Донбас, підриваючи шахти. Про це там забули, про це треба нагадати.

Якби Донбас отримав після деокупації ще й таке масове навчання, обов’язкове, без екзаменів. Людина повинна певні часи відвідувати курси саме з історії, не з мови. Коли людина дізнається правду про історію своєї країни, вона її побачить іншими очима, вона її полюбить, вона прийме ту мову і сама почне за неї боротися.

А, на жаль, пропаганда і спотворення історії зробили з Донбасу Донбас. Ми його повинні лікувати. Якщо ми не вилікуємо Донбас, у нас завтра "нариви" підуть по всій країні. Це погано".