З архіву ПУ. Люди і нелюди: Як старенька українка загубила 100 гривень, і що далі трапилось

"Сталася в нашому дворі така пригода. На дверях під’їзду та на воротах з’явилося оголошення «Я в четвер загубила 100 карбованців. Якщо хтось знайшов, дуже вас прошу, поверніть мені! Баба Тоня із квартири №9». Про це пише газета «Неділя Закарпатські новини», передають Патріоти України.

Всі знали завжди усміхнену та трудящу бабу Тоню. І тому скоро у її двері задзвонили. Це була дівчина із сусіднього під’їзду. Вона принесла сто гривень. «От, я знайшла ваші гроші!» – простягнула вона папірець бабусі. «Дитино моя! Та це ти свої гроші принесла! В мене не сотня була!» – розплакалася жінка.

Ще через годину постукав сусід із другого поверху. «Нате, – каже. – Мені пощастило знайти ваші сто гривень!» – і простягає два папірці – по п’ятдесят.

А баба Тоня знову у плач: «Синочку дорогий! Ти мене обдурив! То були не п’ятдесятки!».

Вже в дворі почали перемовлятися. Які це бабусі гроші запропонувати, щоб вона їх взяла. Це була як лотерея «Спортлото». Треба було безпомилково вгадати. І двадцятками приносили, і десятками. Але бабуся нізащо не хотіла брати. Бо розуміла, що це ж чужі гроші їй пропонують, щоб просто підтримати.

А один малий хлопчина Дімка якось присів до баби Тоні на лавицю. Та й випитав у неї правду. По одній гривні, виявляється, це була сотня!

«Та то ж напевно, дядя Толя їх взяв. Бо він якісь папірці по двору збирав. Ще деякі аж у сад полетіли. То він обійшов будинок і в саду збирав!».

Дядя Толя був даїшником. Крім квартири, він ще й будинок зводив у заможній частині міста. І він спокусився на цю злиденну гривню! Через кілька днів уже весь двір знав, чиїх рук то справа. Але думаєте той дядя Толя розкаявся? Зовсім ні. Ще й пригрозив малому, що той забагато бачить, як на свої п’ять років.

І тоді люди самі скинулися – хто по гривні, хто п’ять, хто по десять. Виміняли цю суму в магазині на одну гривню. І поставили в поштову скриньку баби Тоні. Тільки тут ще одна заковика. Адже бабуся дуже рідко ту скриньку відкриває. Хіба для того, щоб подивитися, чи прийшли квитанції на опалення чи електрику.

Тому обов’язок на рахунок скриньки знову ж таки поклали на Дімку. Коли жінка з’явилася у дворі, хлопчина підбіг до неї. «Бабусю! Там вас якийсь конверт принесли!». «О Боже! Мені ж давно ніхто листів не писав!» – злякалася баба Тоня. Але за ключем від скриньки все ж повернулася додому.

Відкриває вона його, а там справді великий конверт. Та ще й такий товстенький. Баба Ліда одразу ж його відкрила. А там гроші і записка: «Я знайшов гроші, вони справді ваші!». Жінка подивилася на папірці і неймовірно зраділа: «Дякую тобі, Боже, вони насправді знайшлися. І це справді ті, які я загубила».