
Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки…
Обіцяли нам набої…
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли…
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман… Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці…
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки…
І пішли шукати зброї…
Спів поволі затихав…
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
© Олександр Олесь 1923.І.20
''Під Крутами'' (уривок)
Українські прізвища можуть зберігати сліди давнього шляхетського походження. Деякі родові імена, які й досі трапляються в Україні, пов’язують із литовськими князями та знаттю часів Великого князівства Литовського. Про це розповідає доктор географічних ...
Екіпаж важкого ударного БпЛА звільнив з російського полону двох українських піхотинців під час їхнього виведення до ворожих позицій. Про це повідомила 21 окрема механізована бригада, передають Патріоти України. Такий інцидент трапився у квітні на Півн...