
Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки…
Обіцяли нам набої…
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли…
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман… Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці…
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки…
І пішли шукати зброї…
Спів поволі затихав…
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
© Олександр Олесь 1923.І.20
''Під Крутами'' (уривок)
Українська телеведуча Василіса Фролова, яка з першого дня повномасштабної війни РФ проти України проживає в ОАЕ, вийшла на зв’язок після того, як Іран атакував Дубай. Фролова в Stories повідомила, що чула вибухи та бачила ракети. При цьому вона зазначи...
Життя в СРСР змушувало людей проявляти неабияку винахідливість у побуті. Через постійний дефіцит найнеобхідніших товарів і погану якість тих, які були в наявності, люди чого тільки не вигадували, наприклад, клали у шафи з одягом та взуттям коробки з сі...