Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки…
Обіцяли нам набої…
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли…
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман… Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці…
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки…
І пішли шукати зброї…
Спів поволі затихав…
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
© Олександр Олесь 1923.І.20
''Під Крутами'' (уривок)
Сьогодні 6 листопада. . Триває 1717 доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів. . Чому російська літня наступальна кампанія на Оріхів завершилася провалом і як Сили оборони України змушують окупантів відступати? . Де...
Противник (російські війська) продовжує наступальні дії в смузі своєї 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) угрупування військ (УВ) «Днепр» з метою ліквідації Оріхівського району оборони Збройних сил України (ЗСУ) та досягнення основними силами її передо...
