Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки…
Обіцяли нам набої…
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли…
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман… Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці…
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки…
І пішли шукати зброї…
Спів поволі затихав…
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
© Олександр Олесь 1923.І.20
''Під Крутами'' (уривок)
Жінка запізнилася на останній поїзд лише на кілька годин, а вже наступного ранку її знайшли без ознак життя у власному будинку. Юлія Опарівська походила з інтелігентної української родини, багато років займалася навчанням сільських дітей, відкривала на...
Верховний Суд скасував рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про звільнення трьох суддів Київського апеляційного суду Ігоря Палленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного, яких НАБУ і САП викрили на хабарі у 35 тисяч доларів. Про це повідомив голова правлінн...
