Оточив нас дужчий ворог,
Покосив усі квітки.
Обіцяли нам підмогу —
Не наспіли козаки…
Обіцяли нам набої…
Ах, коли б вони були,
Ми напевне їх розбили б,
Бо ми бились, як орли…
Десь захована там зброя,
Десь закопана в землі.
Ми тепер ідем шукати —
І ми знайдемо її.
Ну, а ти, як прийдеш в місто,
Моїй матері скажи:
«Син твій впав в бою, як лицар,
Горда будь, а не тужи».
А тепер прощай! Я військо
За собою поведу.
Я — отаман… Я вестиму!
Зброю перший я знайду».
Мов крило, простяг він руку,
Блиснув шаблею в руці…
Крикнув голосно і дзвінко:
«По набої, молодці!»
Наче скошені косою
В полі чистому квітки,
Як один, почувши голос,
Повставали вояки…
І пішли шукати зброї…
Спів поволі затихав…
Срібним лебедем у хмарах
Місяць груди обмивав.
© Олександр Олесь 1923.І.20
''Під Крутами'' (уривок)
Вже цієї зими в Україні може майже не бути світла та опалення — до такого сценарію українцям варто готуватися вже зараз. Таку думку висловив військовий та ексбанкір Андрій Оністрат, а також оцінив імовірність такого розвитку подій у 95%, передають Патр...
У мережі опублікували відеозапис, на якому росіяни демонструють наслідки ударів по логістичному складу маркетплейсу Wildberries у Волгограді. На кадрах видно зруйновані конструкції будівлі, що залишилися після атаки українських безпілотників, передають...
