Цитую майстра: "Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту". Цитата не від часів Табачника, а від позавчора, 11 жовтня. З розмови з Ларисою Ніцой.
Ліліє Гриневич, у мене кілька питань до Вас.
Чому саме людина з Росії і з-під Табачника – стала Вашим консультантом і працює в МОН під Вашим керівництвом? Невже в Україні зовсім немає фахівців, які хоч би трохи зрівнялись із цим незамінним російським кадром?
Як сприймати слова Кононенка? І як сприймати, наприклад, Статтю 7, пункт 4 нового закону, який стверджує: "Заклади освіти можуть здійснювати навчальний процес мовою національної меншини"?
Як це – можуть? А державна мова? А державна політика?
Ви справді взяли курс на двомовну освіту? Та тільки чи двомовну?.. Ви не знаєте, як скінчила Білорусь узявши курс на двомовну освіту? Розбудовуєте такий собі перекручень білоруського варіанту в нас? Вирішено офіційно не називати російську державною, але зробити її такою де-факто? Я не розумію, це просто підривна робота кононенків чи це загальнодержавна лінія влади? Чи це, може, наївна надія на те, що асимільоване українство раптом різко самоусвідомиться в мить і самотужки здолає агресивного щедро профінансованого "брата"?
А тим часом у Білорусі відсоток білоруської мови у вишах досяг 0,2%... А спілкуються нею 3,9%.... Це кінець нації. Смерть. Країна без історії. Переможена. Асимільована. Це сталось після того, як із 1995-го офіційно державною зробили російську (поруч із білоруською –UAInfo). А на практиці це означало що, "заклади освіти можуть здійснювати навчальний процес мовою національної меншини" . Ну, тобто без пафосу про державні мови, але Ваш, пані Ліліє, сьогоднішній варіант...
Те, що не міг зробити совок, – зробив Лукашенко за 10 років.
Я не можу повірити в те, що все це відбувається під Вашим керівництвом. Дайте, будь ласка відповідь, як це все розуміти?", - пише Клочан.
