Маразми пізнього Брежнєва: Культ особи Путіна досяг нових висот, ВВП видав свою "Малу землю", кожен чиновник мусить мати на столі - Портніков

Адміністрація російського президента вирішила презентувати на новорічні свята збірку промов і виступів Володимира Путіна - своєрідний "цитатник" кремлівського режиму. Про це пише у колонці ЕспресоTV журналіст та політичний оглядач Віталій Портніков, інформують Патріоти України.

Заступник голови адміністрації президента Росії В'ячеслав Володін, який фактично відповідає у владі за створення "культу особи" Путіна, днями порекомендував нове видання кремлівським чиновникам і пропагандистам.

Поява путінського "цитатника" - пряма паралель з рокам пізнього радянського "застою", коли поруч з томами творів Леніна в книжкових магазинах можна було побачити вибрані твори Леоніда Брежнєва та інших членів політбюро. Але навіть у цьому суміщенні партійних книг на одних і тих самих полицях можна було вгадати деградацію режиму.

Ленін все ж таки був теоретиком і публіцистом. Він писав статті й програмні тексти. Брежнєв не писав нічого. Він виголошував промови, відправляв телеграми, виступав із зверненнями. Навіть його спічрайтери могли в кращому випадку підготувати яку-небудь доповідь на з'їзд чи пленум. Коли генсек остаточно збожеволів, за нього стали писати мемуари.

І тому для того, щоб побачити, як якісно відрізняються творці репресивного режиму від своїх наступників достатньо було просто взяти в руки книги Леніна і Брежнєва. І порівняти.

З Путіним - те ж саме. Він не пише ніяких "творів", а виголошує промови на злобу дня. У цих промовах та інтерв'ю немає ніякого пуття просто тому, що Путін не переслідує мети створити ідеологію власного режиму. Кожна його мова - миттєве пояснення власних дій.

Саме тому Путін може постійно суперечити сам собі. Я не стверджую, що Ленін цього не робив - той ще був брехун! Але Ленін підводив під свою брехню теоретичний базис. А Путін відомий пересічною брехнею - вчора військ немає, сьогодні є, ніхто не знає що буде завтра.

І все ж таки йому і його оточенню дуже хочеться продемонструвати "солідність" режиму - ось вже у фюрера є справжня книжка, як у Леніна або Мао, читай і радій!

І те, що такою імітацією солідності прикривається фактична нездатність Путіна відповісти на нові виклики і його самого, і його чиновників мало хвилює.