Несподівана Галичина у фотопроекті Юрка Дячишина

Їх також можна віднайти в приватних колекціях у багатьох країнах світу. Найбільш важливі проекти фотографа – "Slavik's Fashion, Slavik Super Star", "Його сни", "Карпатські пастухи", "Лавочки", "Святий Франклін", передають Патріоти України.

Нова серія автора називається "Terra Galicia". І вона створює неканонічний образ західноукраїнської природи. УП.Культура розпитала в Дячишина про історію виникнення та створення проекту.

– Проект Terra Galicia – це одна із серій пейзажів, над якими я почав працювати цього року. Я потребував візуального перезавантаження: знімати місто стало нецікаво, деякі незавершені фотопроекти мене розчарували і я поставив їх "на паузу".

Я перебував у творчому переродженні та зневірі – роздумував, філософствував, нудився, тинявся і шукав. Мав декілька ідей для серій світлин, які хотів знімати за межами Львова, утім сильного потягу чи "сигналу", що варто робити саме це і вже зараз, у мене не було.Одного весняного дня, без означеної мети зйомок, я проїхався полями та селами і щось мене "зачепило". Наступного дня знову відправився у дорогу і, незважаючи на те, що зробив лише один кадр і не отримав конкретного бачення, що і як хочу робити, вирішив їхати ще.Ідея проекту виникла спонтанно, до того ж, саме в такій формі Галичину (землю) ще ніхто не фотографував. Я обрав тему землі Галичини, бо тут я народився і живу, тут усе мені візуально знайоме та близьке, тут те, що я розумію і люблю.Я вагався щодо назви проекту, навіть запропонував людям на своїй сторінці у Fаcebook допомогти обрати з поміж двох варіантів – "Terra Galicia" та "Halychyna Land". Кажуть, що радитися – це шукати підтримки уже прийнятого рішення, а дискусії та коментарі підтвердили правильний вибір назви.Утім, в обох назвах є слово "Галичина", оскільки проект саме про цей регіон, який має свою специфіку, настрій та рельєф і відрізняється, скажімо, від безмежних полів на сході чи півдні України.До проекту "Terra Galicia" я ніколи не займався пейзажною фотографією, тому для мене усе нове та приносить не аби-яке задоволення. Тут я думаю та дивлюся на світ по-іншому, радію від нових вражень та фотографічних успіхів. Проект дає мені нові візуальні можливості та емоції.На світлинах серії не буде ні людей, ні тварин, ні будівель, а лише ті сліди людської діяльності, які стосуються безпосереднього контакту із землею. Головне, чого я прагну у цьому проекті – це мінімалізм, тому постійно доводиться боротися зі спокусою включити в кадр занадто багато об’єктів чи планів.Я уникаю популярних "солодких" пейзажних шаблонів, таких як тумани, світанки і заходи сонця.Особливістю "Terra Galicia" є те, що я демонструю світлини в процесі роботи над проектом. Такого у моїй творчості раніше не траплялось, адже я завжди показував уже готовий проект.Над фотопроектом Terra Galicia я працюю з квітня 2017 року і маю намір відзняти всі пори 2017 року і весну 2018 (не виключено, що мене "потягне" фотографувати і по другому колу).Я постійно повертаюсь в уже сфотографовані місця, оскільки цікаво спостерігати як змінюється земля із чергуванням пір року та циклів світла. Трапляється, що весною є неймовірно гарні місця, які влітку зовсім нецікаві, або ж навпаки.Буває так, що я уявляю, якою гарною буде місцина восени чи взимку і роблю позначку на карті, щоб повернутися туди у відповідний час.Спершу мої мандрівки були короткими, в радіусі 30–50 км від Львова, проте щоразу відстань та час "вилазок" збільшувались. У недавні поїздки я вирушав вранці та повертався вже затемна: "експедиція" у пошуках "землі" тривала 12–14 годин.Нині я уже наїздив по Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях більше 4000 км за 30 мандрівок. Локації для зйомок обираю, студіюючи Google Maps: позначаю якусь точку на мапі та прочісую поле за полем, дорогу за дорогою…Друзі та користувачі соціальних мереж інколи пропонують напрямки поїздок, однак наші смаки, на жаль, не завжди зюігаються. Проте я вдячний усім, хто переймається проектом і допомагає мені з інформацією. Галичина має досить простий ландшафт і варто добряче постаратися, щоб знайти щось незвикле, ефектне та екзотичне. Потрібні час чи везіння, щоб роздивитись та насолодитись краєвидами Галичини.Галицький пейзаж, на відміну від гірської частини Карпат, є дещо ігнорований фотографами. І я узяв на себе місію продемонструвати людям Галичину. Я виступаю в ролі оспівувача краси землі, яка родить, годує і терпить; краси, яку доволі часто не помічають через її, на перший погляд, звичність, через звиклість до її краєвидів.Найцікавішим аспектом фотографування для проекту "Terra Galicia" є відкриття та новизна як у візуально-творчому плані, так і у пізнанні різноманітності природи Галичини, адже багато речей залишались або непоміченими, або просто не відкладались у пам’яті. Окрім того, проста радість від "зустрічі з полем", його запахом, спокоєм та простором діє як своєрідна терапія.Найважчі моменти проекту – це змусити себе вранці вийти з дому та їхати -надцять кілометрів невідомо за чим і думати, чи це комусь потрібно.Часто за цілий день не вдається зробити жодного вдалого кадру – навколо стільки усього, а нічого тебе не "торкає". Проте постійні слова підтримки та листи, які отримую як від друзів, так і від незнайомих людей, нагадують, що я на вірному шляху і дають наснагу йти вперед в пошуках нової "Терри Галіції".На відміну від своїх попередніх "важких" проектів, які стукали в інші частини серця, цього разу своїми роботами я прагну показати глядачу легкість, спокій та добро.Мені хочеться, щоб люди, які дивитимуться на лаконічні по своїй формі роботи, хоч на мить змогли потонути у щасті-легкості та відволіктися від "бруду", який нас оточує щодня.