Нестача турботи в дитинстві - причина агресивної поведінки нардепів у ВР, - блогер

Блогер Євген Середа впевнений, що причина бійок у Верховній Раді в тому, що чоловіки - це великі діти. Конкуренція, психологічна напруга та нестача любові призводять до агресивних дій. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на day.kyiv.ua.

"Американський музикант Мобі опублікував на своєму каналі в YouTube проморолик до нового альбому під назвою These Systems Are Failing про крах сучасного суспільства.

У ролику показані мільярдер Дональд Трамп, злидні в Африці, автомобільні затори, переповнений пляж, бійка покупців в магазині, зруйнований в результаті війни близькосхідне місто, вирубка лісів і місто-привид Ордос в Китаї. Серед іншого, на відео також відображені місто Прип'ять, покинуте після аварії на Чорнобильській АЕС, а також бійка депутатів Верховної Ради України...

Тим часом поліція відкрила кримінальне провадження через інцидент за участю позафракційного депутата ВР Володимира Парасюка та депутата з фракції «Опозиційний блок» Олександра Вілкула в приміщенні телеканалу «112 Україна».

Зазначається, подія сталася ввечері 22 вересня у Шевченківському районі Києва. Повідомлення про бійку до чергової частини Головного управління поліції в Києві надійшло о 22:10. За викликом виїхало керівництво Шевченківського управління поліції та слідчо-оперативна група.

На місці події правоохоронці попередньо встановили, що конфлікт у приміщенні телеканалу виник між двома народними депутатами. Згодом один із них пошкодив автомобіль, яким користується інший нардеп. На цей час з офіційними заявами до поліції Києва учасники конфлікту не зверталися. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Проводиться розслідування...

Не пройшло й доби, як у сесійній залі Верховної Ради перед початком засідання відбулася штовханина між народними депутатами Олексієм Гончаренком (фракція БПП) та Миколою Скориком (фракція «Опозиційний блок»).

Гончаренко підійшов до місця, де сидить Скорик, із пакетом сухарів, натякаючи на те, що Скорик має сидіти у в'язниці. В результаті почалася спочатку словесна перепалка, а потім штовханина, і сухарі розсипалися по робочому місці та по підлозі.

У поточному році згадані бійки нардепів не перші...

«Політичний феєрверк і шоу»

Так, 7 липня депутати від «Народного фронту» Сергій Пашинський і «Батьківщини» Сергій Власенко влаштували бійку у Верховній Раді. Сварка сталася нібито через те, що Власенко образив депутата від «НФ» Тетяну Чорновол.

15 червня в сесійній залі ВР сталася бійка між Парасюком і народними обранцями від «Опозиційного блоку». Приводом для бійки став виступ депутата від «ОБ» Дмитра Колесникова, в якому він розкритикував мера Львова Андрія Садового, звинувативши його в корупції і зажадавши переобрання львівського міського голови.

Виступ Колесникова обурив Парасюка, який є мажоритарним депутатом від Львівщини. Позафракційник перервав виступ представника «Опозиційного блоку» і вступив у бійку з деякими його членами. Спікер Андрій Парубій не дав закінчити Колесникову свій виступ.
«Завершити я вам не дам, бо, колеги, ви перебуваєте в українському парламенті. Коли ви займаєтеся антиукраїнською пропагандою, балотуйтеся в парламент РФ, йдіть і там їх висловлюйте. Хто хоче слухати російську пропаганду, він має можливість слухати, увімкнувши телеканал «Росія»», - сказав тоді голова ВР.

13 травня у Верховній Раді Вілкул побився з народним депутатом від «Народного фронту» Юрієм Тимошенком. Сутичка нардепів зірвала засідання. Тимошенко не сподобалося те, що Вілкул виступав російською мовою, через це на трибуні ВР виникла бійка. Після цього перший заступник спікера парламенту Ірина Геращенко закрила засідання парламенту.

За день до цього перед початком вечірнього засідання Ради сталася сутичка між депутатами від БПП і Радикальної партії біля трибуни парламенту. «Радикали» не могли потрапити в зал засідання в зв'язку з тим, що двері до сесійної зали були замкнені.

Водночас близько 10 народних депутатів від БПП за відсутності соратників Олега Ляшка обступили трибуну, яку раніше два дні блокували депутати від Радикальної партії, вимагаючи розслідування офшорів президента Петра Порошенка. Увійшовши до сесійної зали, «радикали» розмістилися біля колег від БПП біля трибуни.

Присутній на засіданні Порошенко попросив Раду припинити «політичний феєрверк і шоу» і проголосувати за призначення Юрія Луценка генеральним прокурором України. Після цього депутати перейшли до розгляду цього питання, затвердивши Луценко на посаді генпрокурора...

Психологія агресивної поведінки

Щоб пояснити агресивну поведінку, дуже часто наводять цілий ряд причин, умов і мотивів, що якимось чином пов'язані, пише психолог Марк Вітман.

Злість або накопичений гнів, недолік турботи в дитинстві, фільми про насильство і комп'ютерні ігри, а також тиск з боку конкурентів або прагнення бути у всіх на виду, справляти враження «крутого» - все це, очевидно, може пояснити агресивну поведінку людей. Також існують різні наукові методи і способи пояснення цього явища.

Поняття «агресія» стало популярним завдяки психоаналізу. Радість - основне почуття, яке керує поведінкою людини. Такими ж важливими почуттями або потягами є прагнення до задоволення та інстинкт руйнування або смерті. Придушення інстинкту смерті так само, як і придушення лібідо може привести до серйозних психічних розладів. Якщо людина не може виплеснути агресію, то це обертається проти нього самого.

З точки зору психоаналізу, форми таких пригнічених агресивних дій різноманітні. Одні люди нервово гризуть нігті, інші на очах втрачають у вазі. Зустрічаються і випадки самогубства. З цієї теорії можна зробити наступні висновки: якщо інстинкт руйнування притаманний людині, то придушувати його, звичайно ж, не слід. Навпаки, його потрібно проявляти в усій своїй повноті. Крім цього, людина повинна навчитися управляти цим інстинктом. Інакше це може призвести до самознищення або руйнування навколишнього середовища.

На основі теорії інстинктів, яку застосовують в етології і соціобіології, агресивна поведінка можна пояснити наступним чином: людина поводиться агресивно з метою самозбереження і адаптації до подій. До однієї з таких теорій можна віднести, наприклад, «теорію парового котла». Вперше її сформулював Конрад Лоренц, який займався вивченням поведінки людей. На його думку, у людини завжди існує вільна енергія, яка накопичується в його організмі. Якщо певна кількість цієї енергії вже накопичилася, то вона починає вивільнятися в формі агресії.

Таким чином, щоб «стався вибух», зовсім не потрібен якийсь спеціальний зовнішній привід. Щоб вивести людину з себе, досить будь-якої дурниці. Для того, щоб заспокоїтися, багато людей займаються спортом або колють дрова. Зрозуміло, можна засумніватися в тому, що подібні заняття дійсно служать «випускним клапаном» і запобігають агресивну поведінку, що приносить суспільству шкоду. Навпаки: є безліч посилань на те, що такий спосіб самозаспокоєння (давати волю емоціям) лише стимулює агресивну поведінку.

Інші пояснення агресивної поведінки пов'язані із зовнішніми факторами, які в теорії «парового котла» вважаються другорядними.

Відповідно до теорії причинно-наслідкового зв'язку агресії і фрустрації, агресія - це результат стану фрустрації. Це стан настає, коли людина не може досягти поставленої мети, оскільки йому заважає реальна чи уявна перешкода. При цьому людина відчуває себе слабкою, безпорадною і змученою. Однак агресія може наступати не тільки в результаті фрустрації. І, навпаки, не кожне стан фрустрації тягне за собою агресію. Найімовірніше, вона виникає, якщо стримування агресії є недостатньо сильним, а також існують додаткові чинники, що викликають агресію.

Згідно з новими дослідженнями агресивну поведінку можна пояснити тим, що людина ще в дитячому віці вчиться бути агресивною. Діти вважають, що якщо вони будуть вести себе агресивно, то будуть успішними. Вони бачать, що інші діти і їх батьки в деяких ситуаціях поводяться агресивно і завдяки цьому домагаються певних результатів. Тому, якщо діти думають, що тим самим і вони зможуть досягти бажаних результатів, то починають копіювати таку поведінку. Виходячи з цієї теорії, можна стверджувати, що ЗМІ, особливо телебачення, дуже впливають на агресивність в поведінці дітей. Однак дослідження показують, що дана думка багато в чому помилкова. Хоча діти і схильні наслідувати певних персонажів з фільмів, але все-таки головним чином впливають «реальні люди», які їх оточують і у яких вони насправді чогось вчаться.

Останнім часом все більше і більше дослідників працюють над удосконаленням соціально-когнітивної моделі, що пояснює причини агресивної поведінки людини. Вчені вважають, що агресивна поведінка є результатом спотворення при обробці інформації, що призводить до спотвореного сприйняття ситуації.

Ну, і варто не забувати тезу Ніцше про те, що чоловіки - це великі діти. Якщо не всі поголовно, то багато хто з них. Особливо, коли йдеться про політиків...", - пише блогер.