
"На дискусії "Майбутнє українських медіа" в Українському інституті майбутнього Володимир Головко звернув увагу, що вже близько року аналітики фіксують, як російська пропаганда концентрує зусилля на створенні культурного та розважального контенту – книжки для дітей, комедії, мелодрами, дитяче кіно та мультики, художня література – більшою мірою, ніж на створенні політичних текстів і відео." Про це пише журналістка Ольга Лень у своєму Fаcebook, передають Патріоти України, продовжуючи:
І от сьогодні читаю такий пасаж в інтерв'ю посланиці "руского міра" Катерини Сергацковой щодо заборони в'їзду в Україну співака Дельфіна через його гастролі в Криму: "Я не считаю, что сообщать об этом правонарушении плохо. Я сама прекрасно знаю, насколько важно, чтобы наши службы знали, на кого обратить внимание. Хотя я не считаю, что артисты представляют опасность – тем более такие, как Дельфин. Но окей, это дело вкуса".
Тобто ця російська журналістка намагається переконати, що дотримання законів артистами – це "дело вкуса". Дуже цікаве розуміння закону. І цікава спроба представити ситуацію таким чином, ніби мистецтво в РФ поза політикою та ідеологією, ніби воно не має жодного стосунку до пропаганди і просування цінностей російського імперства. Хоч це абсолютна неправда. Якраз державне управління мистецтвом у Росії повною мірою успадкували від СРСР.
Але ще цікавіше, як синхронно змінюються пріоритети в російської пропагандиської машини і таких нібито "незалежних" журналістів як Сергацкова.
А ви вважаєте, що випадково саме зараз загострилися дискусії про припустимість гастролей російських артистів, про мову розважальних телепрограм, про трансляцію російських кіно і телефільмів, обмеження книжкової продукції з Росії? І що раптом посилився лемент "корисних ідіотів" про мистецтво "внє палітікі"?
22 жовтня за новим календарем (4 листопада за старим) православні в Україні вшановують пам'ять святителя Рафаїла (Заборовського), митрополита Київського, Галицького і всієї Русі, також згадують рівноапостольного Аверкія, єпископа Ієрапольського; священ...
З початку свого президентства Володимир Зеленський довів, що не любить ділитись владою. Він не вдавася до надмірного мікроменеджменту, як Петро Порошенко, і не будував складних систем противаг у стилі Леоніда Кучми, але й не допускав появи у своєму ото...