
Тепер про все по порядку. Якщо порівняти склад нового «споживчого кошика» із попереднім, який діяв від 2000 року, то суттєвої різниці не побачимо. Зміни в основному косметичні і досягаються простою перестановкою додатків. Приміром зараз на одну працездатну особу на рік передбачено 9,4 кг борошна пшеничного, що на 0,4 кг більше ніж раніше. Однак, раніше було передбачено 0,4 кг борошна житнього, а зараз його нема в переліку. Те саме із м' ясопродуктами. Відтепер середньостатистичні українці в рік мають споживати по 16 кг яловичини та 14 кг птиці, що на 2 кг більше кожного із цих видів м'яса. Однак виключено по 2 кг баранини і кролика. Виникає слушне запитання, чому в уряді вирішили, що українці не повинні споживати дієтичну кролятину та баранину, яка є традиційною стравою національної кримсько-татарської кухні. Передбачена к ількість свинини - 8 кг, сала - 2 кг та ковбасних виробів - 9 кг, залишилася без змін.
Із нововведень, в новому споживчому кошику передбачено 0,4 кг чаю, 0,5 кг кави в зернах меленої, 3 кг солі, 0,3 кг спецій (лавровий лист), чого не було раніше. Якщо ж рахувати вартість не урядового, а реального споживчого кошика, то маємо розуміти, що сама методика законодавчого затвердження споживчого кошика є анахронізмом планової економіки.
В умовах ринкової економіки склад та вартість споживчого кошика необхідно розраховувати щорічно на основі споживчого попиту та ринкових цін. Але у такому разі доведеться піднімати прожитковий мінімум не до 3200 гривень, а як мінімум в двічі вище до 7000 гривень.
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі заступник командувача Об'єднаного повітряного командування Альянсу генерал-лейтенант Гійом Тома визнав те, про що в кулуарах говорять давно: повітряна загроза еволюціонує швидше, ніж структури, процеси й закупівельні ци...