Підсумовуючи саміт G20: Цього разу по Росії били значно більше, ніж навіть в Австралії, тоді Путін виглядав, як побитий собака - Тарас Чорновіл (відео)

11-й саміт лідерів країн Групи 20 пройшов 4-5 вересня в Китаї. Підсумки саміту для України Факти ICTV обговорили з Тарасом Чорноволом – народним депутатом України III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України, зазначають Патріоти України. Далі пряма мова.

Що таке G20

Це абсолютно неформальне об’єднання відносно багатих країн (бо найбагатші – це G7), які хочуть визначити певні правила існування світу, за якими може нормально розвиватися держава. G20 виробляє універсальні правила, усім.

Не має імперативних методів, своєї поліції та виконкому. Саміт G20 не створює жорстких документів, які обов’язкові для виконання. Можна створити тільки рекомендації для урядів, парламентів і міжнародних організацій.

Доля України на саміті G20

Усі легенди про G20, що там без України вирішують долю України, що там Україна в центрі питання, а нас туди не запросили, – це абсурд, маразм і дурість від 100% повної неграмотності.

Перше: Україну туди не мали запрошувати.

Туди запрошують особливих гостей, друзів країни, яка приймає саміт. Таким другом, перш за все, є Казахстан. Це демонстративний жест в пику Росії з боку китайського керівництва. Таким чином вони продемонстрували, хто в Центральній Азії господар. І це – не Росія.

Особливо серед “душанбенських” рішень і ШОС (Шанхайська организація співпраці), які проти Росії спрямовані були дуже жорстко, це дуже знакова подія. І запросили Лаос, що має бути ілюстрацією до певних подій і обставин. І має представити це, як об’єкт, а не суб’єкт світової політики. Суб’єктів світової категорії не запрошують на саміт G20. На саміті G20 суб’єктами є тільки учасники.

Друге: На саміті G20 не розглядають окремі справи окремих держав і за них нічого не вирішується.

Окрім випадків, коли це є держави-ізгої. Умовно кажучи, свого часу там розглядалися справи з тим же Іраном – вводити, посилювати чи не посилювати санкції. Але це країни, які поставили себе десь поза рамками добра і зла.

За країни, які є в загальносвітовій дискусії, нічого не вирішується. Тому Україна на саміті G20 мала звучати і звучала. Але звучала не в контексті України, а в рамках учасника G20, який порушив світовий порядок і в Сирії, і в Україні, і в багатьох випадках, тобто звучала в контексті Росії.

Сприйняття Росії на саміті

Наскільки я знаю, цього разу по Росії били значно більше, ніж навіть в Австралії (на тому саміті Путін виглядав подібно до побитого собаки).

Китай доволі закрита країна, журналісти мають певні обмеження, тому всі акредитовані, їх пускають тільки, куди треба.

І демонструвати від господаря приниження Путіна там би не стали. У всьому іншому для Путіна ситуація була гіршою. Крім всього іншого, з G20 вибула його віддана подружка – президентка Бразилії.

Два формати стосовно України на G20

Це загальні обговорення, концептуальні думки і кулуарні домовленості. В загальному форматі могли бути рішення тільки щодо Росії, але їх формалізувати не могли, тому що Росія їх не сприйняла. Без консенсусу там нічого не приймається.

В кулуарних домовленостях була позиція наших партнерів, що ніякого обговорення з Росією українських проблем без України не буде.

І тому міні-нормандський формат для України (Нормандія мінус) – у вигляді Росія, Франція, Німеччина. Путіну було відмовлено.

Зустріч Путіна з Оландом пройшла погано, про це повідомили їхні ЗМІ. Зустріч з Меркель, судячи з останніх повідомлень з Берліну, пройшла для Путіна теж неприємно. Зустріч з Бараком Обамою – просто жахливо.

Саміт G20 без України – зрада?

Я дуже хотів стати лікарем-психіатром. І в мене іноді виникає бажання дистанційно ставити людям діагнози або вигадувати нові. Це буває у тих, хто психіатрами так і не стали, але книг багато прочитали.

Я вже колись пропонував для диктаторів ввести діагноз – синдром тоталітарної ізоляції. А для зради нашої вже інші поняття – дебілізм, олігофренія і небажання вчитися. Але дуже велике бажання говорити, а це вже схоже на психопатію.