"Пірнання в ополонки - це нав'язана російська псевдотрадиція", - журналіст

Традиції бувають гарні і страшні, веселі і потворні, мотиваційні і образливі, мудрі і дурноваті, красиві й жахливі. актуальні й допотопні. Робити з них фетиш - сумнівна цінність.

Пірнання в ополонку - не українська традиція. Ілюстрація: соцмережі.

"Ексгібіціоністське пірнання в ополонки - це не лише дешеве позерство, але й нав'язана російська псевдотрадиція, якої ніколи в нас не було. Не-бу-ло. Який сенс співати осанну Томосу - і далі святкувати разом із кірілом і путіним Різдво 7 січня, а також влаштовувати "другий-третій-четвертий" святвечір? Нам треба припиняти цю шизофренію і називати її "споконвічною традицією". Бо насправді все, що я вже котрий рік спостерігаю в січні-місяці - це сліпе святкування своєї приналежності до русского міра", - пише Остап Дроздов у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Мені доводилося чути це від дуже навіть притомних людей - буцімто, міжгалактична місія України (найбіднішої країни Європи) – привнести в Європу свої традиційні цінності. У це справді вірять люди - ніби ми маємо Європу навчити колядувати до середини лютого, паралізувати пів-січня й демонструвати зайву вагу 19 січня.

Так звані "традиційні цінності" (а по суті - українізована версія русского міра), виявляється, має нести народ, який (очима європейця) закакав найродючіші чорноземи в світі, конвейєром штампує емігрантів, саботує будь-яку реформу, славиться дешевим секс-туризмом і є чемпіоном із помилок на виборах.

Поціновувачам "традицій русского міра" я би порадив дещо інше експортувати у світ. А саме: вміння "рішати" питання, запихати своїх неуків в університети, на кожних виборах вкидати потрібні бюлетені, жити на одну зарплату держслужбовця, девальвувати свою валюту в 5 разів, вестися на клоунів у політиці.

Найгірше те, що про "традиційні цінності" говорить суспільство, яке не забезпечує інвалідів елементарними пандусами, убиває бездомних собак у дідівський спосіб, змалечку націлює своїх дітей працювати в податковій і митниці, ходить до сповіді перед Паскою, придумало пісний майонез, практикує невинний побутовий антисемітизм і переконане, що звертатися до психолога - це ганьба, треба терпіти чоловіка-садиста заради дітей, геїв треба лікувати, носити яйця і сметану священикові, будуватися без документів, темношкірих називати неграми і кожного, хто до 30 років без обручки, плескати по плечу: коли ти сі нарешті вжениш?

Традиції бувають гарні і страшні, веселі і потворні, мотиваційні і образливі, мудрі і дурноваті, красиві й жахливі. актуальні й допотопні. Робити з них фетиш - сумнівна цінність. Традиція вимагає глибокого розуміння свого кореня, передісторії і семантики. Окрім селфі - чим керуються 19-січневі моржі хренові, скажіть мені? Окрім вірності москві - чим керуються апологети 7 січня?

А я б хотів, аби в моїй країні традиційними цінностями стало не пірнання в холодну воду в унісон із москалями, а прості й чудові речі: пандуси, інклюзивна освіта, повага до людської індивідуальності, культ прав людини, мандрівки світом, відірваність держави від церкви і щоденне примикання до європейського простору, а не путінського. І тоді не виникатиме потреби доводити свою українськість у дикий водний спосіб".

Джерело: Обозреватель
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

​"Ненормальні" роздуми про цілі війни й стратегію з боку України - Костянтин Машовець

четвер, 5 червень 2025, 23:25

Одним з найважливиших елементів статусу (рангу) "наддержави" тієї чи іншої країни (ну, або прагнення претендувати на такий статус) є не тільки значний людський, фінансово-економічний чи ресурсний потенціали, а її РЕАЛЬНА спроможність проєцирувати свою ...

Тьху-тьху, щоб не зурочити, схоже, що нарешті й почався наш контрнаступ, - Оксана Забужко

четвер, 5 червень 2025, 22:59

"Хо-хо, от уже й "Іскандери" з Брянщини до нас різко летіти передумали, слава ЗСУ!.. І облитий уриною бункерний гебнюк, який три дні був мовчав і ховався, а на четвертий доручив своєму американському цуцику за себе віддзявкнути (але в того не дуже дзві...