Поїзд Саакашвілі й Тимошенко з Польщі у нікуди

На жаль, сьогодні Саакашвілі, це велика мильна булька, яка надута… паном Порошенком. На старті ж реалізації ідеї грузинського входження в наші життєві стандарти все виглядало доволі багатообіцяюче й оптимістично. Позаяк це справді був цікавий і оригінальний проект, коли колишній глава сусідньої держави вирішив показати майстер-клас організації виробництва й життєвого достатку в одному з унікальних куточків України. Я особисто так щиро повірив у можливість блискавичної реалізації проекту будівництва дороги до Рені, котрий колькою століттями сидів у печінках мільйонів людей, ніяк не могла здійснити ні радянська, ні вже українська олігархічно-капіталістична влада України, що готовий був віддавати на це частину своєї пенсії. Лиш би хто сказав, куди її перераховувати.
Коли це все починалося, я з захопленням написав статтю «США НАДАЛИ ЛЕТАЛЬНУ ЗБРОЮ УКРАЇНІ… У ВИГЛЯДІ КОМАНДИ СААКАШВІЛІ». Усім добре відомо, чим усе це закінчилося – великим пшиком.

Моє остаточне розчарування паном Саа завершилося ще, здається, у грудні 2015-го, коли він, в оточені молодих політиків, які явно зіскучилися за мітингами, виступами з трибун, організував у Києві збіговисько тих, хто начебто бореться з корупцією. Тисяч шість гавриків зі столиці, у тому числі й я, зізнаюся з сумом, збіглися до виставкового центру, аби щось побачити, почути, бо вже й тоді всі наочно переконалися, зрозуміли, що нова влада краде ще більше від попередньої, рішуче знесеної Майданом, безбожно грабує народ. Але в тих, хто зібрався на кількох там подіумах не мали, що сказати людям, запропонувати будь-який план дій, хоч і обіцяли. Це було банальне окозамилювання, нікому не потрібне, порожнє самокрасування. Себто, масовики-затійники лише піарилися, переливали все з пустого в порожнє.

Врешті-решт заявили, що поїдуть по містах і селах України буцімто підіймати народ на антикорупційну революцію. З чим, з якими фактами у руках? Адже ніхто ніяких доказів крадійства (окрім, звичайно ж, Сергія Лещенка, котрий мав сувій паперів щодо крадійства Миколи Мартиненка) представниками влади не мав. Хоча всім було зрозуміло, що розтягують усе. Народ зі страшенною швидкістю зубожів, олігархи багатіли відрив влади від мас збільшувався.

Усе закінчилося ви знаєте чим: М. Саакашвілі наразі сидить в поїзді, котрий іде… нікуди. На польському кордоні в повітовому місті Перемишль, яке знаходиться за сім кілометрів від України, в ньому мешкає 68 тисяч громадян. Поїзд до Львова мав відправитись о 14.07, але «Інтерсіті» умертвила українська влада, віддавши команду з Києва «Машина – стоп!». Спершу по експрес-радіо поїзда, а за тим і стюарди (польська бригада) почали вимагати, щоб на польській станції з його вагону №5, місце 21, вийшов громадянин Саакашвілі. У якого мовбито немає права на перетин українського кордону. Поруч з бунтівним грузином, у якого його колишній друг П. Порошенко відібрав українське громадянство, а слухняна влада обмежує, всяко блокує його повернення в Україну, знаходиться ряд народних депутатів України, велика група журналістів. З українського боку кордону потяг очікує сотні, а, можливо, і тисячі опозиційно налаштованих до влади осіб.

А, можливо б, усім пересісти на літак. Та ще й з парашутами... І щоб відважний Міхеїл вистрибнув з аероплана десь над Конче-Заспою... З ножом у зубах...

Справді виходить якесь дикунство. До Саакашвілі не наблизився жоден співробітник правоохоронних органів ні польської, ні української сторони. Ніхто не перевірив, чи є в нього будь-які документи. І взагалі це нікого, здається, не поцікавився. Але польські стюарди потягу почали вимагати, щоб пан Саакашвілі вийшов з поїзда. На якій підставі, чому? Повний абсурд. Українці заявили, що вони нікуди не вийдуть, будуть жити в «Інтерсіті».

Думаю, що десь у Києві за накритим столом, чаркуючись, (бо вони ж без цього не можуть!), за всім, що відбувається в Перемишлі з прямого ефірі спостерігають декілька картавих. Так я їх умовно назву. Вони розробляли операцію блокування проїзду Саакашвілі і його оточення в Україну. Велике задоволення у них з цієї підлянкою викликає те, що в розставлену ними сітку в «Інтер-сіті» на Саакашвілі потрапила і Ю. Тимошенко. Ось і вирішили її, що називається, поганяти по польських мостових, загнати до поїзда, з вагона скерувати на автобус. Будьте певні, що ці знущання для всіх пасажирів міжнародного потягу насамперед, який завмер на станції за протиправною, бандитською командою з Києва, спрямовані навіть більше на лідера «Батьківщини», ніж на самого М. Саакашвілі.

Мій висновок такий. Сам по собі Міхеїл Саакашвілі великої цінності, як політичний, громадський діяч для України не складає. Але вся ця історія з протиправним, бандитським не пропуском на територію України вчорашнього громадянина України грає на млин української опозиції. Творячи дурницю за абищицею, влада пиляє сук, за який тримається, бо терпіння людей зовсім не безмежні. У них стільки накопичилося запитань до влади, що відповіді на них невдовзі доведеться отримувати боюсь, що під персональними тортурами щодо до картавих і їм подібних…