"Порохоботи" зле протролили "Леді Ю": "Поки ЮВТ чатує Трампа по туалетах як ексгібіціоністка, ПП робить реальні справи на благо України", - друг Чорновола

"Поки ЮВТ чатує Трампа по туалетах, як ексгібіціоністка, ПП робить реальні справи на благо України", - написав Іван Васьков на своїй сторінці у "Фейсбуці" та поділився міркуваннями з цього приводу політолога В'ячеслава Чорновола, передають Патріоти України і також пропонують вам із ними ознайомитися.

Ну от, уже відбулася друга розмова Петра Порошенка з Трампом після його обрання президентом і перша після інавгурації. Цілком імовірно, що до кінця місяця вдасться провести робочий візит зі серйозними переговорами, а десь пізніше вийти на практично мало чим відмінний, але в дипломатичному розумінні надзвичайно значимий державний візит.

Ви мене, панове, вибачте за деяку пафосність, але, враховуючи масштаб США як світового лідера і, як не як, а далеко не першу роль України в світовій політиці, то це дуже хороше досягнення. Я не пригадую не тільки такої інтенсивності, але й будь-яких контактів від перших днів між нашими президентами й американськими лідерами.

Ні, коли новообраний президент України телефоном чи напівприватним візитом поспішав засвідчити повагу діючому президенту США (нічого принизливого в цьому нема), було. Але щоб після американських виборів наші лідери ставали частиною порядку денного для Білого Дому, якось не згадаю. А це важливо. Зараз формується зовнішня політика Дональда Трампа. На неї впливають радники й члени кабінету (у нас чомусь шукають лише негативні акценти - прочитайте останню статтю С.Рахманіна), там ситуація не однозначна, але зовсім не трагічна. Однак, зовнішні контакти теж залишать дуже важливий слід.

Найближчим союзником Трампа прогнозовано стане прем'єр-міністр Великобританії. Вони знайшли спільну мову, мають схожі погляди на ряд питань, крім того президент уміє бути вдячним, і є за що. Позиція пані Мей щодо України та стосовно Росії добре відома.

Ще з цікавих для нас відбулися контакти з канцлером Німеччини й президентом Франції. Тут не все гладко у відносинах, але, схоже, контакт налагоджено й тема України там звучала у виключно правильному контексті. Ще відбулася розмова з Путіним. Що він говорив про нас, можна догадатися. Але за опосередкованими ознаками виглядає, що розмова пройшла не надто гладко, домовитися навряд чи вдалося. Ні синхронних повідомлень для преси, ні якогось адекватного повідомлення про суть розмови. Отже, все виглядає доволі оптимістично.

І зовсім на останок. Саме ті протокольні ознаки, яких ми не помітили після розмови Трампа з Путіним, були повністю виконані після розмови з Порошенком. Синхронно були зроблені співзвучні заяви, майже синхронно появились повідомлення на Reuters і на наших ресурсах, які оновлюються вночі. Озвучена позиція Трампа, не така різка, як нам могло б хотітися, але там усе достатньо конкретно й сам факт визнання Трампом, що це не внутрішній конфлікт, а російсько-українське протистояння, дуже корисний.
Тому проблеми є, а трагедії таки нема навіть у зародку.

Динаміка відносин між президентами, пряме доручення нашому міністру закордонних справ і держсекретарю США напрацювати подальший регламент відносин тощо - це, направді, хороший знак. Раніше нам було важко вийти на прямий контакт на найвищому рівні, задовільнялися скромнішим (починаючи від Кучма-Гор і до Порошенко-Байден). Думаю, що тут зіграла свою роль сама особистість та певні риси характеру Петра Порошенка. Я ще зразу після виборів писав, що він чи не єдиний в Україні, хто зможе говорити з Трампом "однією мовою".

І ще: що нам надалі робити з тими всіма сотнями й навіть тисячами "експертів", які майже всі, як один, протрубили по всій Україні кремлівські мантри, як Путін домовиться з Трампом, як Порошенко "підтримував" Клінтон і "воював" проти Трампа, як нам відгукнуться викриття проти Манафорта?.. Далі будете кликати їх на всі ефіри, щоб нагодували нас черговою порцією московської локшини?