
Про сором. Сьогодні бачив, як в цілком пристойному пітерському супермаркеті "Окей" люди буквально вбивали один одного за черешню по вісімдесят рублів за кілограм і банани по сорок. Не гопники - звичайний "середній" клас, тепер уже колишній. Так пише на своїй сторінці в Фейсбуці блогер з Санкт-Петербургу Филипп Артуа, передають Патріоти України і цитують далі:
"Мне стыдно даже не от того, что мы дошли до этого, дошли собственным пофигизмом и глупостью.
Мне стыдно даже не от вида пустых магазинных тележек и растерянности, беспомощьности в глазах врослых мужчин, которые не в состоянии объяснить детям - почему они будут меньше есть.
Мне стыдно от того, что я не могу найти слов для того, чтобы поднять этих граждан богатейшей страны мира на ноги.
Чтобы крикнуть им так, чтобы в ушах звон: "ВЫ ЛЮДИ!"
Мне стыдно, что они не видят крови, по которой ходят, не видят пропасти, в которую идут.
Мне стыдно, что я, что такие, как я - не смогли разбудить их, не смогли их хотя бы к зеркалу подвести, чтобы они себя увидели.
Мне стыдно, что их не будит ни кровь Украины, ни кровь Сирии, ни кровь России. Даже кровь собственных детей.
Мне стыдно, что они считают эту кровь "необходимой жертвой", но не могут объяснить - ради чего.
Но, помимо стыда за мою страну, у меня есть надежда. И вера в силу свою и своих товарищей. И в то, что придёт время, когда стыда больше не будет.
У травні 2026 року російські окупаційні війська зазнали рекордних втрат за низкою категорій. Останній місяць весни став для РОВ не просто найгіршим у завершальній фазі їхньої весняної наступальної кампанії, яку без перебільшення можна називати не тільк...
У 1826 році щасливий випадок, а можливо звичайна незграбність назавжди змінили спосіб, як ми отримуємо вогонь. Англійський фармацевт Джон Вокер експериментував, змішував хімічні речовини, намагаючись створити вибухові суміші. У цей момент паличка, вкри...