Міжнародна група лінгвістів з Університету Радбауда та Інституту Макса Планка експериментально довела, що швидкість засвоєння фонетичних норм корейської мови носіями, які повністю втратили навик спілкування рідною мовою, набагато вище, ніж у контрольної групи голандців, які не вивчали цю мову до експерименту.
Здатність вимовляти окремі слова з'являється у людини в 11-12 місяців. З віком механізм проголошення слів стає настільки звичним, що перехід на фонетичну систему іншої мови стає дуже трудомістким.
Діти, прийняті в ранньому віці в іншу мовну середу, забувають мову, якою з ними спілкувалися при народженні, але, як з'ясувалося, зберігають деякі навички, які допомагають їм у повторному вивченні рідної мови. Зокрема, засвоюють норми вимови цієї мови помітно швидше інших учнів.
Учасниками даного дослідження були 29 різностатевих корейців у віці від 23 до 41 року, прийнятих в голландські сім'ї у віці від 3 до 70 місяців, які вважають голландську мову рідною. Контрольна група складалася з 29 різностатевих носіїв голландського від 19 до 47 років, які не вивчали корейську раніше.
Всі учасники експерименту пройшли однаковий навчальний курс фонетики корейської мови. Вимову оцінювали 30 носіїв корейської мови в ході сліпого прослуховування.
Результати, показані групою усиновлених корейців, були значно вище, ніж результати контрольної групи голландців. Також з'ясувалося, що швидкість оволодіння вимовою у корейців, які почали говорити рідною мовою, але втратили цю навичку, така ж, як і у корейців, які не мали досвіду говоріння корейською. Це підтверджує, що здатність відрізняти фонеми, ритм і інтонацію, характерну для рідної мови, дитина отримує незалежно від вербального досвіду.
Перший рік життя - період активного мовного розвитку. Довгий час вважалося, що діти засвоюють фонематичний інвентар мови на основі наслідування мови дорослих у віці близько року. Дослідження останніх років показали, що сприйняття мови відбувається задовго до того, як дитина вимовляє перше слово.
Кабмін Сергія Корецького отримує економіку з майже нульовим зростанням, інвестиційним голодом і дедалі дорожчою макрофінансовою стабільністю. Його головне завдання — перевести країну від компенсації воєнних втрат до нарощування виробничої спроможності.
Напередодні саміту НАТО в Анкарі заступник командувача Об'єднаного повітряного командування Альянсу генерал-лейтенант Гійом Тома визнав те, про що в кулуарах говорять давно: повітряна загроза еволюціонує швидше, ніж структури, процеси й закупівельні ци...
