"Ще старі люди казали. Треба так жити, щоб москаль гній твій складав, а поляк хату замітав": Із підслуханої розмови у львівській маршрутці

"Якось їдучи у своїй маршрутці додому, почув цікаву розмову сусідів збоку." Про це на сайті Zik пише письменник, репортер Юрій Мартинович, передають Патріоти України, продовжуючи:

Інколи, корисно не вдягати вуха у теплі рукавиці-навушники. Люди цікаві речі обговорюють.

– У тебе якесь не українське прізвище... – каже вуйко, якого звати Іван.

– Звичайне прізвище, я патріот! – хвацько відповідає молодший за нього Ігор.

– Ой, не гріши, який там патріот! От скажи мені, Ігорку, де ти був до чотирнадцятого року?

– Нуу, у Росії працював...

– Ага, а де ти був після чотирнадцятого?

– У Польщі...

– Ну, і який ти патріот?

– Вуйко Іване, та ж не всі, як ви сидять вдома, багато-хто їздить по світу копійку заробляти

– А мали б голову, то б працювали тут. Бо думати тре, Ігорку, думати і любити свою землю, а не на сусіда спину гнути, який і дякую за то не скаже. Я маю свої поля, трактор, зерно своє, все маю. От скільки землі у нас і родить же! Нащо мені закордон? Хватає і на себе, і на сім’ю, і на хату і до хати... Знаєш, як то старі люди казали?

– Як?

– Треба так жити, щоб москаль гній твій складав, а поляк хату замітав.

– А німець? – усміхається Ігорку.

– А німець, щоб трактора ремонтував.

– Ну-ну, і коли таке буде?

– Коли такі патріоти як ти працюватимуть головою тут, на своїй землі, а не бурлаками по світі…

Сказав вуйко Іван мудрість, і Ігорко замовчав, мов води у рота набрав.

Я теж задумався, а потім згадав, що Львівська міська рада хоче заборонити маршрутки! "Де ж я такі історії хороші чутиму? Місто тре буде міняти, чи що..", – задумався я і сам із себе жартував. Бо ні, ці "жовті красуні" та їх маршрутна мудрість ще надовго з нами, це точно.