"Керівництво України сподівається, що за кілька років Московія остаточно заслабне від західних санкцій, і з нею можна буде говорити геть іншим тоном, ніж зараз. Московія сподівається, що конфлікт буде заморожений по прикладу Придністров'я, і вона таким чином вийде з нього з найменшими втратами, а з часом, коли всі змиряться з окупацією Криму та Донбасу, це буде зараховано їй у прибуток", - написав Дмитро Різниченко у своєму блозі на zaxid.net, передають Патріоти України.
Звісно, Московія сподівається, що за кілька років світова кон'юнктура зміниться, санкції скасують, і московити будуть жити, як раніше, тільки з Кримом. Західні країни також повністю підтримують зупинку фронту, бо їм плювати на територіальні втрати і приниження України, їх цікавить спокій і стабільність на сході Європи, який дасть їм простір для дипломатичного і економічного маневру.
Таким чином, всі керівні сторони зацікавлені в мінському мирі, тому український «президент» і заявляє, що «альтернативи мінським домовленостям нема». Мінські домовленості підтримують українські (радянські) генерали. Адже грошове та матеріальне забезпечення армії останнім часом значно виросло, а ризику на фронті - ніякого. Щедро роздаються нагороди і премії.
Мінські домовленості подобаються українським обивателям. Бо обивателі, по-перше, бояться воювати десь, окрім Інтернету. По-друге, обивателю, за великим рахунком, плювати на втрати території і приниження. По-третє, обивателі, як і керівництво держави, сподівається, що Московія розвалиться чарівним способом сама.
Отже, єдині, кого не влаштовують Мінські домовленості - це, власне, ті українці, які почали цю боротьбу на Майдані і які воювали на цьому фронті. І навіть більше - це ті українці, які почали цю війну на Майдані і які винесли на собі цей фронт, теж почали усвідомлювати, що нема сенсу йти в атаку.
Бо навіть якщо звільнити окуповані території, там при владі будуть залишені ті ж ворожі колаборанти, які зараз керують у звільнених містах Донбасу, які очолюють міста східної України і сидять в українському парламенті. Отже, альтернативи перемир'ю дійсно нема. Щоб перемогти в цій війні, треба спочатку розібратися із ворожою агентурою всередині України.
