З архіву ПУ. "У РФ почалися складні перехідні процеси, еліти повстають проти Путіна", - російський політик

Роки окупації Криму і частини території Донецької та Луганської областей не минули для Російської Федерації безслідно.

Костянтин Боровой. Фото: Обозреватель.

Опинившись під санкційним та політичним тиском, російська економіка стрімко котиться вниз, викликаючи хвилю протестів усередині самої країни. Войовнича політика лідера Кремля Володимира Путіна почала дратувати не тільки народ, а й політичні еліти, які втрачають свої мільйони через дії російського президента. Тим часом на утримання окупованих територій з бюджету РФ щороку витрачаються мільярди доларів, а небажання російського президента визнавати порушення міжнародного права веде ситуацію у глухий кут. Скільки ще часу Путін протримається на плаву, яка доля Криму і Донбасу і чи збудеться мрія Кремля щодо проросійської влади в Україні — журналісти спробували дізнатися у російського підприємця та екс-депутата Держдуми РФ Костянтина Борового. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

На 11 листопада 2018 року у так званій "Донецької народній республіці" призначені вибори "голови та депутатів Народної Ради "ДНР". Зміна "керівництва" якось вплине на подальші взаємини України, Росії та невизнаної республіки?

— Йдеться про імітацію виборів на окупованій території, це перше. Які можуть бути вибори в ситуації, коли громадяни позбавлені права вільних виборів? Багато разів пропонувалося провести вибори у присутності міжнародних спостерігачів, але Путін відмовлявся.

Друге — Кремль зовсім не збирається допускати будь-якого демократичного процесу. Бо в цьому випадку доведеться йому забиратися звідти, доведеться деокупувати ці території.

Третє — аналогічні процеси відбуваються і на інших окупованих територіях, скажімо в Абхазії. Коли результат так званих виборів, завдяки якимось місцевим елітам, не влаштовує Кремль, він їх не визнає, і оскільки ці еліти існують на гроші Кремля, вони відмовляються від результатів виборів.

Те ж саме відбувалося у Південній Осетії та у Придністров'ї. Це окуповані території, на яких демократичні інститути не діють і не можуть діяти. Бо це тільки призначена окупаційна адміністрація.

Ми розуміємо, що без Москви ніякого "главу" не призначать, але все ж, чи можуть ці вибори внести якісь зрушення до вирішення ситуації з окупованими територіями?

— Це питання не пов'язане з виборами, це питання в тому, чи готовий Кремль іти на якісь зміни у структурі влади або управління окупованою територією. А відповідь дуже проста — ні. Територія окупована, там є призначена адміністрація, яка повністю підпорядковується Кремлю і ним же фінансується. Віддавати фінансові ресурси до рук якихось обраних незрозуміло ким людей ніхто не буде.

Там зміни можуть відбутися тільки у зв'язку з бажанням Кремля щось змінити. Поки такого бажання немає, поки ця точка нестабільності залишається для Москви дуже важливою.

З огляду на певну замороженість ситуації на Донбасі з'явилася думка, що на виборах "ДНР" на місце ватажка поставлять людину, незаплямовану бойовими діями, ймовірно нею виявиться в.о. глави "ДНР" Денис Пушилін, щоб ця людина представляла "інтереси" народу "республіки" в переговорах із проросійською владою, яка, як розраховують у Кремлі, прийде до влади в Україні після президентських виборів у 2019 році. Чи можливий такий варіант?

— Бекграунд нового "глави" окупаційної адміністрації взагалі не має жодного значення, от що йому накажуть, те і робитиме.

Захарченко дещо вийшов з-під впливу Кремля, перестав себе контролювати, почав перебудовувати фінансові потоки просто під себе. Це хвилювало Москву, тому його прибрали. Прибрати його будь-яким іншим способом, окрім як вбивством, було неможливо.

Що стосується Пушиліна, то що йому скажуть, те й робитиме. Це чиновник, якого попередили, що якщо він спробує перемикати фінансові потоки на себе, його покарають — знімуть з посади або просто вб'ють. Чекати від нього, що він виявлятиме ініціативу, це означає припускати, що він самогубець.

Я його погано знаю, але він більше схожий на слухняного чиновника, який уважно прислухається до останніх тенденцій. Кремль не зацікавлений у зміні ситуації. Через ось цю точку нестабільності на території України Путін керує або впливає на процеси в самій Україні, а що найголовніше — у європейській спільноті, та й взагалі на світову політику.

З російським президентом проводять переговори, його, нехай і досить формально, але сприймають як лідера держави, що окупувала чужу територію, йому це потрібно. Якщо він раптом піде з Криму і Донбасу, він просто стає нікому не цікавим, на всі його страшилки і погрози перестануть звертати увагу.

Припустимо, до влади в Україні приходить Віктор Медведчук (український політик і кум Путіна, — Ред.), тоді вся українська територія перетворюється на суцільний Донбас. Але навіть тоді вони про всяк випадок залишать цю територію на сході підконтрольною собі.

Але, наскільки я знаю, у Медведчука шансів не дуже багато, отже йдеться про те, що до влади прийде проукраїнський політик. Може більш гнучкий, ніж Петро Порошенко, але найімовірніше, менш гнучкий.

З Путіним домовляються і ведуть переговори, але водночас проти Росії вводять санкції, відповідно економічна ситуація погіршується. Скільки ще РФ може тримати Донбас, враховуючи, що ресурси для його утримання можуть просто вичерпатися?

— Ресурси скорочуються, скорочуються обсяги фінансування, скорочується навіть озброєна підтримка цих територій. Ситуація вже змінюється. Зрозуміло, що радикальні зміни виникнуть тоді, коли у Росії не буде ресурсів.

Сьогоднішнє єдине підживлення Росії — це енергоресурси, нафта. Ціна на нафту вже впала на 10%, і крім цього є ще кілька факторів, які послаблюють РФ, один із них — це відчуття катастрофічності ситуації в російських елітах.

Зрозуміло, що Кремль не зможе утримувати всі ці території, бути присутнім і у Сирії, і в Абхазії, Південній Осетії, Придністров'ї та в Україні, продовжувати провокації за допомогою своєї агентурної мережі в країнах Балтії. Але ситуація буде змінюватися, і вже змінюється.

У Путіна вже немає ресурсів через шалену корупцію, через витрати на структури безпеки всередині Росії. У країні почалися складні перехідні процеси, еліти повстають проти Путіна. При цьому він іде на примітивні, прості вирішення цієї проблеми — підсилює ФСБ, Нацгвардію, армію для стабілізації внутрішньо російської ситуації.

Там теж настануть зміни, і наскільки я розумію, вони настануть скоро. Тому що процес набуває вже такого обвального характеру в Росії.

Про які зміни ви говорите?

— Сьогоднішня ситуація на Донбасі — це окупація території збройними силами РФ, які не дозволяють Україні контролювати не те що навіть свої території, а й свій кордон.

Я гадаю, що після того, як з території Донбасу будуть виведені російські війська, то певний ступінь державного управління буде відновлений тим чи іншим чином, можливо силовим. Наскільки я розумію, Україна до цього готова, ЗСУ можливо не радикально, але змінюються. Тому технічна задача відновлення влади — вирішувана.

Вся суть у тому, щоб вивести війська РФ з території Донбасу, чи готовий Путін на це?

— Ні, звісно. Йому потрібна ця точка нестабільності в Україні.

В умовах скорочення фінансового ресурсу, в умовах тих змін, про які ви згадали, що буде вирішуватися з приводу Донбасу?

— Президент України, цей або наступний, буде великим дурнем, якщо почне переговори про вибори або про якісь інші спільні дії з окупаційною адміністрацією. Переговори про деокупацію — це єдина форма переговорів, яка можлива і потрібна Україні. Мінський формат і підписані угоди є тим фактом, що там існує щось окрім бандитської влади, і що Росія є арбітром у цьому конфлікті, хоча це не конфлікт, це окупація.

Деокупація відбуватиметься тоді, коли у Росії не вистачить ресурсів для підтримки власної окупаційної армії.

І коли це може статися, чи помітно вже якийсь кінець?

— Не знаю, але події всередині Росії засвідчують, що ми наближаємося до цього моменту. Все більше і більше уваги на внутрішні російські події у Путіна, і сподіваюся, що це відбудеться швидко, тому що ситуація набуває такого обвального характеру.

Це і вибухи під будівлею ФСБ в Архангельську, це і теракт у Керчі, у Дагестані починаються заворушення і в Якутії, в Інгушетії з Чечнею, далекий Схід. Путіна вже всі експерти попереджають, що громадяни змирилися з призначенням нових губернаторів, але за першої нагоди демонструватимуть Кремлю, що вони йому не підпорядковуються. Тобто все потихеньку розсипається, це стає схожим на пісочний замок.

Путін забув про власну країну, поки його сили зосереджені на дестабілізації ситуації у світі...

— Він не забув, він чудово це бачить, розуміє, і потихеньку щупальця підбирає. Сьогодні йому треба було б влаштувати якийсь конфлікт за територією РФ, або на кордонах Росії. Кремль обмірковує зокрема і можливість якихось провокацій у районі сходу України. Та з цього не виходить, що ось цей обвальний процес якось ослабне, він відбувається і відбувається інтенсивно.

Можна зачекати. Я б зачекав на місці Порошенка. Вже до весни ситуація буде абсолютно іншою, зараз у Росії відбувається втрата управління, впливу Кремля вже не в міжнародній політиці, а у власній країні.

Зайняти очікувальну позицію, поки Росія сам не ослабне і не піде?

Кремль значно слабшає, зокрема завдяки власним зусиллям. Через корупцію, яка набуває характеру катастрофічного грабунку, завдяки непрацюючій економіці та завдяки дуже неефективному управління.

Охоронці з 7-класною освітою не можуть виконувати роль губернаторів, вони можуть виконувати роль лише ланцюгових псів Кремля, але там же треба керувати, виплачувати пенсії, збирати податки, треба будувати інфраструктуру, а вони цього не вміють. І щоразу, коли Путін призначає чергового охоронця, він створює в регіоні складну ситуацію і закладає некерованість у регіоні.

Джерело: Обозреватель

Хіти тижня. Лукашенко зробив першу заяву після протестів у Білорусі і їх кривавого розгону

середа, 12 серпень 2020, 18:30

Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із першим зверненням після протестів у його країні. Як повідомляє БЕЛТА, він заявив, що політика повинна бути одна - люди. Свою позицію глава держави озвучив під час візиту в Білоруську національну біотех...

Хіти тижня. В очікуванні російських диверсантів: У порту Миколаєва, як і в Бейруті, протягом двох років зберігають арештований вантаж аміачної селітри, - активіст

середа, 12 серпень 2020, 18:00

Небезпечний вантаж залишається на території порту із 2018-го року. За словами активіста, у Миколаївському порту 2 роки на зберіганні лежить 3200 тон простроченої аміачної селітри - більше, ніж вибухнуло у Бейруті 4 серпня. Про це повідомив голова грома...