"Сильний хід Петра Порошенка", - Фесенко розповів, чому Шокін і Яценюк разом прямують у відставку

"Вимагати відставки прем'єра без жертв зі свого боку у президента не вийшло б, тому він зважився віддати свого ферзя. Заяву генпрокурора Віктора Шокіна про відставку слід розглядати в комплексі з пропозицією відставки прем'єра Арсенія Яценюка, оскільки тут значення має саме розмін двох ферзів", - написав політолог Володимир Фесенко у своєму блозі на НВ, передають Патріоти України.

Це сильний хід Петра Порошенка, адже просто вимагати відставки Яценюка без жертв зі свого боку у нього не вийшло б. Багато хто чекав, що він віддасть Ігоря Кононенка, але президент обрав фігуру більш серйозну і важливу, в тому числі і для Заходу. Адже, піди він на відставку одного Яценюка, це викликало б багато питань і критики з боку наших міжнародних партнерів.

А так він показує: «Ви критикуєте Шокіна? Я його прибираю, але при цьому виступаю за перезавантаження уряду і заміну прем'єра при збереженні реформаторського технократичного ядра». Тактично, треба визнати, це правильний і сильний хід.

Також у мене виникає відчуття, що існують пакетні кулуарні домовленості. Те, що проголосували дуже спірний і критикований закон про чистку партійних списків, а одночасно було поставлено питання про звільнення Яценюка, показує, що є домовленості про обмін інтересів.

Раз Порошенко так відкрито, публічно і досить жорстко висловився за відставку прем'єра, значить, це питання вирішене. Вчора я ще сумнівався, але сьогоднішні події показали, що у президента не залишилося жодних ілюзій щодо необхідності збереження Яценюка на нинішньому посту. Відповідно, або він піде сам, або рішенням парламенту: питання тільки в формі.

І я маю підозру, що, навіть якщо не вирішено питання про кандидатуру нового прем'єра, то сторони дуже близькі до узгодженої кандидатури. Адже оптимальний варіант – відразу ж після відставки Яценюка, якщо не в той же день, то на наступний вирішити питання про нового прем'єра і узгоджений списоку членів нового уряду. Це оптимальний для нас варіант, щоб не було паузи та урядової кризи.

Список можливих кандидатів відомий – умовно кажучи, від Володимира Гройсмана та Олександра Турчинова до Наталії Яресько, Давида Сакварелідзе або Бориса Ложкіна. Але не виключено, що може бути і нестандартний варіант. У ролі прем'єра потрібно показати технократа, а не партійного лідера. Це буде така відповідь Порошенка і нинішньої коаліції Заходу. Думаю, фігура може виявитися несподіваною, таким собі сюрпризом – іноді президент до них схильний.

Наприклад, чи може стати прем'єром Айварас Абромавічус? Це велике питання. У день його прес-конференції я навіть писав у соцмережах, що ось він – готовий кандидат. І теоретично це, як і раніше, можливо, але у мене складається відчуття, що, як це ні парадоксально, демарш Айвараса і його поведінка згодом показали, що він радше слабкий, аніж сильний політик.

Абромавічус, по-моєму, і сам не хоче цієї посади. До того ж, демарш, вважаю, викликав певну недовіру до нього не тільки у президента, але і у низки політичних сил. Тому в можливості такого призначення я не впевнений, хоча і сам раніше припускав такий варіант. Швидше я повірю в варіант з Наталією Яресько, хоча і до неї є чимало питань всередині коаліції, і не факт, що її кандидатура виявиться прохідною.

У питанні кандидатури нового прокурора визначеності менше. Я прогнозував, що відставка Шокіна – всього лише питання часу та обставин. Те, що Порошенко, по суті, запропонував йому самостійно написати заяву про відставку – дотримання форми і повага до генпрокурора як до людини. Проте, розмін зараз – оптимальний варіант для Порошенка.

А ось хто прийде замість Шокіна – передбачити складно. Зрозуміло, у Порошенка в загашнику може бути кілька давніх друзів з цієї сфери, але чи пройдуть вони через парламент? До того ж, це теж може викликати різку критику. Але хто ж тоді?

Правоохоронний блок і прокуратура зокрема – дуже закрита каста; краще, звісно ж, було б шукати людину зі сторони, але цьому перешкоджають обмеження із закону про прокуратуру – людина повинна працювати в системі. Для Порошенка проблема в тому, що він повинен довіряти новому генпрокурору – це не повинна бути чужа або нейтральна людина. Президент знає закон української політики: нейтральних генпрокурорів не буває. В інші можливості Порошенко не вірить. Водночас, йому треба показати прогресивного і сучасного генпрокурора.

Один з варіантів – Давид Сакварелідзе, але тут є питання, і не факт, що Порошенко на нього погодиться. Близькість Сакварелідзе до Саакашвілі може бути стримуючим фактором як для президента, так і для частини його оточення; вважаю, повної довіри до голови Одеської області там вже немає. Тому поки що питання залишається відкритим.