"Вообще, конечно, со скорбным лицом говорить что-то про 22-ое июня в то время, когда твоя собственная страна сама напала на соседа, аннексировала и оккупировала его территорию, и ровно также, как немцы семьдесят лет назад, долбит по его городам артиллерией, утюжит танками и накрывает "Градами" - что называется, найдите десять отличий, ну разве что вместо "Юнкерсов" теперь РСЗО, причём ровно в тех же самых местах, ровно на той же самой Саур-Могиле, где семьдесят лет назад "идут по Украине солдаты группы "Центр" - это, конечно, уже совсем полное, запредельное для человеческой морали и этики блядство. Печально строить из себя жертву агрессии семидесятилетней давности, когда сам стал ровно таким же..." Про це пише у своєму Facebook російський журналіст Аркадій Бабченко, інформують Патріоти України.
Ну хоть бы просто тупо промолчали бы что ли.
Просто из физиологического чувства нормы могли бы додуматься, что не надо сейчас говорить по телевизору о том, как дедушка пятилетним ребёнком бежал из горящего Киева от бомбардировок. Не на те ассоциации это сейчас наводит. Как и фотографии связанной женщины с табличкой на груди. Как и слова про героизм и стойкость пограничников. Как и вообще все. Трусы надень ребят. И заткнитесь уже.
Хотя бы на один день.
"Помітила, що у кожному обстрілі моя свідомість фіксує і зберігає якусь одну деталь, яка більше повʼязана з матеріальним світом, а не напряму зі стражданням людей. Точніше, світ неживого допомагає мені глибше відчути біль живого. Ніби зайти у нього", -...
Фірма нардепа від "Слуги народу" Олександра Маріковського, незважаючи на низку критичних публікацій, отримає за моніторинг новин у 2025-му більше 12,2 млн грн. Разом з мільйонами гривень аналітики, які працюють у компанії парламентаря, отримали і реаль...