"Це по суті - команда смертників": Бійці АТО розповіли про відчайдушно сміливих мисливців за танками

В зоні АТО працюють бойові розрахунки, які знищують танки навіть без допомоги артилерії. Журналісти depo.ua дізнавалися, що це за люди такі – мисливці за танками, передають Патріоти України.

Вони як Зоро: всі чули про їхні подвиги, але ніхто з ними особисто не знайомий. Проте майже кожного разу, коли ми чуємо, що ворожий танк знищено групою якихось сміливців з РПГ-7, ми маємо знати – скоріш за усе це робота мисливців за танками.

Мисливці вийшли на полювання, за першою версією, через відведення важкої артилерії, бо треба ж було комусь нищити танки, за іншою – як прояв відчайдушного героїзму українських бійців. Це бойові розрахунки з трьох-чотирьох бійців: один зі снайперською гвинтівкою, один з автоматом чи кулеметом, і двійка з РПГ та боєкомплектом до нього. РПГшники стріляють у танк, двоє перших їх прикривають.

"Вони з'явилися одночасно з відведенням наших танків і арти від лінії зіткнення, тому, що арту відвели нашу, а ворожі танки ніяк не можуть заспокоїтися. От їм і допомагають. Танчики бити - це було, як азартна гра, - розповідає демобілізований боєць 128 бригади Олег Височан. - Відважні бійці входять до таких груп…".

Проявом відчайдушного героїзму полювання на танки називають через те, що знищити танк з РПГ дуже складно і необхідності аж так ризикувати собою нема. "Я як снайпер, не ризикнув би в таку компашку потрапити, - розповідає боєць ЗСУ Євген Кравчук. – Тягати в ДРГ РПГшку утомливо та й безглуздо. ДРГ ходять переважно вночі і я собі смутно уявляю, як з нього можна вночі вистрілити і потім накивати п'ятами .... Це по суті - команда смертників.

Тим паче з РПГ вкрай складно роздовбати сучасний танк. Щоб було зрозуміліше, постріл з РПГ-7 чутно на кілька кілометрів. Це дуже голосно. Та й з урахуванням того, що точність "шайтан-труби" дуже відносна - там або дуже крутий профі повинен бути, або божевільний. Цілком ймовірно, що так можуть діяти добровольці на свій страх і ризик. Але вони свої походи не афішують". За його думкою, якщо десь є вкопаний танк, який не дуже добре охороняється, простіше його підірвати керованим фугасом.

НА ТАНКИ ДИВИЛИСЯ ЯК НА ДИЯВОЛА

Таке явище як мисливці за танками, у принципі, не нове – вони з'явилися майже в один час із танками. У першу світову, коли на поле бою виповзли перші бойові машини, солдати вирішили, що бачать перед собою диявола. Це було в 1916 році у Франції на річці Сомма, танки вивели англійці проти німців. Серед противника почалася паніка, але німці швидко прийшли до тями - вони стали закидати англійські і французькі танки гранатами. Перші мисливці за танками примотували дротом до однієї гранати по п'ять боєголовок зі знятими ручками і кидали цю"гронку" танку на дах. Вибух проламував броню, руйнував вихлопний колектор, а то навіть міг пошкодити і двигун.

В Другу Світову в хід пішли коктейлі із запалювальною сумішшю - тодішні мисливці на танки кидали їх з траншей просто на броню. "З пляшками в руках зустріли німецьку мотомеханічну колонну дві роти піхотинців Героя Радянського Союзу Краснова, - пише онлайн-журнал "Смена". - Бійці відрили вузькі і глибокі щілини. Німецькі танки як ні крутилися, не могли їх придушити гусеницями. А бійці пригощали танки запалювальною сумішшю. Вдарившись о сталеву броню, пляшка розколювалася і рідина спалахувала, розтікалася по поверхні, проникала в усі щілини, в мотор, радіатор. Гинув танк, гинула і його команда".

Працювали над танками звісно і винищувачі і артилерія, але наразі мова про піхоту. У Другу світову саме з'явилися бойові розрахунки в їхньому сучасному рівні. Причому з обох боків.

Бойові трійки в сучасному вигляді стали відомі під час Чеченської кампанії. Бойова група чеченців складалася з 15-20 бойовиків, розділених на вогневі осередки по 3-4 людини. Кожен осередок включає гранатометника із РПГ-7 чи РПГ-18, кулеметника і снайпера. Решта бійців осередку займалися перенесенням боєприпасів. Снайпер і кулеметник відсікають піхоту, а гранатометник вражає танк. Команди розміщувалися на першому, другому, третьому поверхах будівель і в підвальних приміщеннях.

Зазвичай один танк атакували одночасно 5-6 команд, стріляючи у дах, борти чи задню частину. Це була ідеальна тактика в умовах міських боїв, особливо коли бронетехніка йшла колоною. Чеченці зупиняли перший і останній танк і потім знищували у цій пастці всі екіпажі.

ШИБАЙГОЛОВИ З ГРАНАТОМЕТАМИ

В Україні про мисливців на танки вже більше 70 років не згадували, аж доки Путін не вирішив нав'язати Україні свою збочену дружбу. 3а словами деяких бійців з літа 2014 року на Донбасі стали з'являтися бойові угрупування, які спеціалізувалися на знищуванні ворожих танків. Не сказати, щоб це були стійкі групи, призначені чітко для полювання на танки, навпаки – за таке геройство можна було навіть отримати догану, бо штука на кшталт ПТУРа проти танка надійніше, ніж РПГ 7.

Артилерист Володимир Корабльов сміється – це за умови нестачі озброєння в хід йдуть і РПГ і коктейлі Молотова, а зараз проблему невгамовного танка вирішує ПТУР на висоті. "На мою думку, йти проти танка з РПГ - це зайвий героїзм, - каже артилерист Володимир Корабльов. - . РПГ б'є з 600 метрів і треба три-чотири рази влучити, але як показує практика, сучасний танк після першого пострілу в його бік здатен знищити що завгодно. З РПГ добре працювати десь в місті, коли сидиш на паралельній вулиці, побачив як танк виповз - стрільнув по ньому. А ми зараз в полях. Тут набагато ефективніше стаціонар, коли хлопці працюють по танку з ПТУРа. Він б'є на три кілометри і не влучити з нього складно"

"Щоб танки винищувати, треба, щоб супротивник проводив активні наступальні дії, щоб противник заходив у міста, на пересічену місцевість, де можна посадити вогневу засідку, - розмірковує найвідоміший український танкіст", визнаний геній танкових боїв Євген Межевікін з позивним "Адам" . - А в такій позиційній обороні як зараз я не думаю, що воно могло би бути використано. Потрібно буде або зайти в тил до супротивника і там палити танки або чекати коли ці танки попруть на нас.

Ідеальною зброєю для знищення танків Адам називає "інший сучасний танк". Але, як то кажуть, маємо те, що маємо. Україна воює, за словами Адама, на Т-64, Т-72 і Т-80 - це все радянські моделі із застарілим комплектуванням. Хоча в будь якому разі, розвиток танків і протитанкового озброєння йдуть один за одним. Наприклад, коли в другу світову з'явилися кумулятівні заряди, на танках з'явилася динамічна броня.

Якщо порівнювати початок Другої світової, її кінець і сьогодення, то безпека екіпажів залишається на тому ж рівні, пояснює він. Боєць ЗСУ, спеціаліст з бронетехніки Дмитро Зайцев ранжирує засоби боротьби із танками.

"На мій особистий погляд як мисливці найкраще використовується піхотні розрахунки з ПТУРом, - каже він. – Якщо ПТУРа нема - СПГ. Третій варіант – Джавелін чи щось подібне. Ну і тільки потім РПГ. РПГ – смертники, у більш менш нових танках є система яка повертає вежу в сторону звідки був отриманий удар певної сили. Треба робити засідку з фугасом".

Але навіть за умови що ПТУРи, Джавеліни та інша артилерія ефективніша, іноді без мисливців на танки не обійтися. "Коли на чотири кілометри окопу на першій лінії 30 солдат і один БТР сімдесятякогось року, тоді хоча б РПГшники, чоловік п'ять, стають у нагоді – лякають залпом і іноді щось зривають (елементи броні, навісне обладнання, - ред)", - каже Зайцев.

Ситуація без артилерії і з браком бронетехніки це як раз про АТО після Мінських угод. Тож, про загадкових мисливців на танки ми ще не раз почуємо в новинах.