"Эти люди должны сидеть рядом": Портніков пояснив, чому в Гаагу має "загриміти" не тільки Путін

Рішення Міжнародного кримінального суду в Гаазі зайнятися розслідуванням військових злочинів, скоєних під час російсько-грузинської війни 2008 року, може відкрити абсолютно новий образ кремлівського режиму. Тому що одна справа захоплювати чужі території, прикриваючись балаканиною про захист інтересів "російськомовних", "русского мира", "тих, що бажають бути разом з Росією", а не зі згубним Заходом, - і зовсім інше - влаштувати банальну етнічну чистку за рецептами Адольфа Гітлера чи Слободана Мілошевича. Про це пише журналіст Віталій Портніков у виданні Грани.ру, зазначають Патріоти України.

Російсько-грузинська війна 2008 року - саме така етнічна чистка. Грузинські села в Південній Осетії були спалені, багато їх жителів знищені. "Територіальна цілісність" незабаром визнаної Москвою і Каракасом Республіки Південна Осетія була забезпечена саме такою нелюдською ціною.

Власне, в цьому немає нічого такого вже нового. Війна в Абхазії на початку 90-х теж була банальною етнічною чисткою - з республіки тоді вигнали більшу частину її жителів, в першу чергу грузинського походження. Але в Абхазії, як і потім на Донбасі, весь цей кошмар прикривався міфічними кавказькими "добровольцями" під доблесним командуванням майбутнього "стратега" чеченської війни Шаміля Басаєва. А в Південній Осетії було, що називається, нічим крити. Етнічну чистку забезпечили регулярні підрозділи російської армії, головнокомандувачем якої тоді був нешкідливий кат Діма Медведєв.

Мілошевич зважився на задіяння державних структур для здійснення етнічної чистки тільки вже на заході свого правління - в Косові. У Хорватії та Боснії людей виганяли і вбивали спішно створені за вказівкою з Белграда місцеві армії. І саме ця обставина давала Мілошевичу можливість виходити сухим з води і навіть брати участь у врегулюванні югославської кризи в якості "миротворця". Але коли він кинув на вигнання албанців війська - на Заході не витримали.

А тут - будь ласка. Політики, які в ХХI столітті застосували регулярну армію для вигнання і знищення людей за принципом національної приналежності, ще вісім років продовжували допускатися до рукостискань, з ними вели переговори, обговорювали, хто все-таки "перший почав" - Росія чи Грузія. А от мені цікаво: навіть якщо першою почала Грузія - це виправдовує вигнання грузинських селян з рідних місць, спалення їхніх будинків, вбивство? Чи все-таки не зовсім?

Сподіваюся, міжнародне розслідування зможе відповісти на ці та багато інших питань. І в результаті ми отримаємо абсолютно новий образ російського солдата,який підпалює чужу хату тільки тому, що вона грузинська, а не осетинська.

Отримаємо абсолютно новий образ російського генерала, нового Ейхмана, що керував етнічною чисткою. Отримаємо абсолютно новий образ російського президента, що посилає війська на геноцид ... І те, що цим президентом може виявитися не Путін, а Медведєв, особливого значення не має. На лаві підсудних у Гаазі всі ці люди повинні сидіти поруч.