
"Безперервно діє понад 750 років, досі видобуваючи якісну і надзвичайно корисну виварену сіль тим самим кустарним способом, що і за княжих часів.
Навіть 50-метрова шахта-криниця лишилася з тих пір. Тільки замість ведер сучасна помпа. Решта будівель та обладнання - з австрійської доби. Усе страшенно зношене, але діюче! І це державне підприємство зараз навіть не збиткове (завдяки попередньому директору, що витягнув його з стану банкрутства).
За незначних інвестицій та правильної розкрутки його можна перетворити на популярний і прибутковий історико-культурний комплекс.
Зараз завод стоїть в переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2016-2017 роках.
Минулого тижня Дрогобицька міська рада прийняла звернення до уряду про недопущення приватизації.
Місцева громада побоюється недбалого інвестора, адже має негативний досвід - підприємство майже знищили у період з 2003 по 2013, коли воно перебувало в оренді ПрАТ "Галка-Дрогобич".
Міськрада готова прийняти завод у комунальну власність міста та забезпечити розвиток власними силами.
А ще краще було б створити цілий історико-культурний заповідник, включивши до нього сусідні дерев'яні храми та інші об'єкти історичної спадщини Дрогобича.
Можливо, Міністерство культури України та шановний Євген Нищук звернуть увагу?".








Питання використання 300 млрд дол. знерухомлених російських активів, які заморозили 2022 року у відповідь на російську агресію, дедалі більше нагадує американські гірки. Дискусія щодо них вщухає, а потім розгортається з новою силою. Новий момент набира...
Три речі, які уникають пояснювати: як робиться політика, з чого роблять сосиски і що треба, аби ми цьогоріч отримали ще понад 20 мільярдів євро допомоги від Євросоюзу. Приділимо останньому належну увагу, трохи зануримося в деталі. Чи хоче від нас Єврос...