"Мужик, який прийшов поміняти 100 $ купюру і оплатити з цього комуналку, відстояв хвилин 40", - пише на своїй сторінці у Фейсбук Hans Art Zed Meyer, передають Патріоти України.
"Подходит к окошку, даёт реквизиты, расчётные книжки и ту самую купюру.
Голос из окошка:
- Купюры с надрывом мы не принимаем...
- Но почему?
- Такие купюры мы потом не можем отсюда вывезти, обратитесь в соседний банк, возможно, они примут.
Мужик развёл руками и ушёл в поисках того, кто у него примет злосчастную купюру.
Кто-то вспомнил о похожем случае, произошедшем в 90-х годах, тогда здесь располагался филиал "Приватбанка", та ситуация закончилась увольнением кассира.
В памяти очевидца всплыла даже надпись над кассой, гласившая "Клиент прежде всего".
Нынче клиент не в почёте, выбора у него один х*ен никакого.
В том же банке, в то же время, пока тянулся мой час ожидания я прослушал разговор двух женщин.
Первая:
- Скоро хочу ехать в Херсон за украинским биометрическим паспортом.
Вторая:
- А я не могу, в 14 году пьяная на радостях порвала украинский паспорт, теперь жалею..."
Всупереч російській історіографії. Розквіт Одеси розпочався набагато раніше, ніж це місто отримало теперішню назву. І ось чому. Ще задовго до появи морських портових кранів, пароплавів і контейнерів Одеса вже була центром торгівлі. Але не імперської — ...
19-річний окупант на ім’я Дмитро має матір, трьох братів та двох сестер. Однак він виріс у дитбудинку. Із родини його забрали малюком, бо матір, заливши очі, збиралася спалити сина в пічці. Свою історію полонений росіянин розповів у інтерв’ю Дмитру Кар...