Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Патріоти України пропонують вашій увазі пост економіста та публіциста Сергія Фурси, щодо наслідків заяви провідного експерта наближеного до Кремля банку про критичний стан російської економіки. "Я дуже радий, що в Росії звільнили головного економіста В...
У яких справах віряни звертаються до чудотворних ікон Богородиці "Всецариця" та "Додавання розуму". 18 серпня за новим церковним календарем (31 серпня за старим) - день пам'яті мучеників Флора і Лавра, а також ікон Божої Матері "Всецариця" і "Додавання...
