

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
"Кількість і купчастість балістичних ракет, що Путін кидає на Київ протягом однієї ночі, прямо пропорційна кількості заголовків у західних медіа про військову та економічну слабкість Росії й обернено пропорційна "успіхам" російської армії на фронті", -...
У травні 2026 року російські окупаційні війська зазнали рекордних втрат за низкою категорій. Останній місяць весни став для РОВ не просто найгіршим у завершальній фазі їхньої весняної наступальної кампанії, яку без перебільшення можна називати не тільк...