Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
17 серпня за новим церковним календарем (30 серпня за старим) - день пам'яті преподобного Аліпія, одного з перших і найкращих іконописців, який жив у Києво-Печерській лаврі. За старим календарним стилем - день пам'яті преподобної мучениці Євдокії Римля...
Коли кілька зим поспіль московський агресор методично та цілеспрямовано знищував українську енергосистему, ми, заклопотані питаннями, де зарядити телефон і як розігріти обід, зовсім не замислювалися над тим, завдяки кому маємо таку розкіш, як доступна ...
