Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
В часи СРСР дефіцит товарів переслідував людей повсюди. Тому вони намагались вигадати якомога більше способів використовувати продукти та речі повторно. Наприклад, після приготування кави, гущу не викидали, а робили з неї кілька дієвих косметичних та г...
Передок авто може виглядати застарілим навіть без тріщин, перекосів і серйозних пошкоджень. Достатньо потьмянілого хрому, старої решітки, мутної оптики або невдалого поєднання деталей — і машина візуально здається старшою, ніж є насправді. У таких випа...
