Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Гра Туреччини — це не про закінчення війни. Як мінімум, на цьому етапі. І всі подальші дії Анкари полягатимуть в створенні пулу держав, які вимагатимуть розблокування моря. А закінчення війни — це вторинне і не обовʼязкове завдання, цитують Патріоти У...
Командир 3-ї мотопіхотної роти 43-ї окремої механізованої бригади Олексій із позивним «Гіря» захищає Харківщину — край, де народився та виріс. Історію офіцера оприлюднила на своїй сторінці 43 окрема механізована бригада, передають Патріоти України. Для...
