

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Ситуація в зоні бойових дій від початку червня спричинила хвилю суперечливих думок в українському інформаційному просторі. З одного боку, досить багато позитивних новин з фронту щодо підриву ворожої логістики, уповільнення наступу супротивника та його ...
Сьогодні 19 червня. . Триває 1577 доба мужньої оборони України проти повномасштабної навали російських окупантів. . Російські пропагандистські ресурси знову заявили про нібито "контроль" над Костянтинівкою, однак ці повідомлення не відповідають реальні...