Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Підлітковий вік — період мінливості та невизначеності. Але сьогодні українські діти проживають його в умовах, коли невизначеність стала частиною буденності. Дорослішання під час війни — це не тільки про пошук себе, зміну настрою чи бунтарство. Це про с...
За 10 днів червня армія рф продовжує атакувати рекордними темпами. Окрім Покровського і Гуляйпільського напрямків, ворог активізувався біля Слов’янська і Лимана, а Костянтинівку впевнено можна називати головним містом за яке буде вестися бій цього року.
