Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Вибухи пролунали в російському Борисоглєбську Воронезької області пізно ввечері 14 жовтня. Після цього спалахнула масштабна пожежа. Під ударом міг опинитися місцевий військовий аеродром повідомляють моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernov...
*** . Євфимійжив у IX столітті, в місті Анкіра (Галатія). Від народження звали його Микитою, він рано залишився без батька, тому мати наполягла на його ранньому одруженні. Але після того, як у юнака народилася донька, він вирішив присвятити себе служі...
