

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Ніколи не було, і от знову: поки Київ не витримує спеки, і його порайонно відключають на кілька годин, міністерство енергетики знову презентує на URC в Гданську чергову енергетичну стратегію. Вас може здивувати, але гігаватоманія — досі наше все. Тому ...
У російському інформаційному просторі розгорілася паніка через те, що українські дрони почали атакувати мобільні вогневі групи ворога в Криму. Але найцікавіше, що ці події беруть свій початок ще з кінця 2025 року, коли Сили безпілотних систем ЗС Україн...