Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Українські прізвища можуть багато розповісти про зовнішність, професію, поведінку чи характер наших предків. Окрема група родових назв походить від діалектного слова "нюня" і може означати, що носій такого прізвища мав слабкий характер, був нерішучою л...
4 жовтня за новим церковним календарем (17 жовтня за старим) - день пам'яті священномученика Ієрофея, єпископа Афінського. За старим календарним стилем - день пам'яті апостола від 70-ти Кодрата, а також єпископа Іпатія і пресвітера Андрія. ***. Ієрофей...
