Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
"Колишня заступниця міністра оборони насправді видала те, що думає українська влада про армію, мобілізованих і загалом про українських громадян, які, наче атланти, тримають все на своїх спинах", - пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй колон...
"Все российские либералы 60+ страшно возмущены фильмом ФБК об истоках путинизма. В принципе, логично: весь фильм их тыкают лицом в то, что это они (и их друзья) не просто проебали страну, а подарили ее Путину с его гопотой", - пише російський журналіст...
