Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Здавна липу вважали особливим деревом, яке має сильну енергетику і здатне захищати оселю. У народі вірили, що липа приносить у дім мир, достаток і спокій, тому її часто садили біля хати або на подвір’ї, передають Патріоти України. Народні прикмети про ...
14 липня за новим церковним календарем (27 липня - за старим) - день пам'яті святих отців шести Вселенських соборів, а також преподобного Стефана Махрищського, прозваного Чудотворцем. 14 липня за старим календарним стилем - день пам'яті безсрібників і ...
