Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
"Країни умовного "Заходу" – європейські та північно-американські – ще так і не усвідомили всієї загрози, яку для них несе "вісь зла". Вони, на жаль, на нашому українському прикладі, так і не зрозуміли, що збройні сили Росії, Китаю, КНДР, Ірану – це не ...
"Детектива НАБУ Магамедрасулова та його батька, яких безпідставно звинуватили у співпраці з Росією, звільнили з-під варти. Контррозвіднику Роману Червінському - пом'якшили умови перебування під вартою. Перемога чи окозамилювання? І чи будуть покарані т...
