Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Православне свято 14 листопада за новим календарем (27 листопада за старим) - день пам'яті святого Пилипа, одного з дванадцяти апостолів і улюблених учнів Ісуса, нагадують Патріоти України. Також сьогодні - заговини на Різдвяний піст. За юліанським кал...
Противник (російські війська) продовжує стабілізаційні заходи (ведення активної оборони) у смугах 20-ї та 25-ї загальновійськових армій (ЗВА) угрупування військ (УВ) «Запад» з метою утримання позицій своїх передових частин і підрозділів на схід від міс...
