

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
Християни східного обряду 16 грудня за новим стилем (29 грудня за старим) вшановує пам'ять старозавітного пророка Аггея, мученика Марина і цариці Феофанії. У народі - Агеїв день. За юліанським календарем - день пам'яті святого Іоана Мовчальника, єписко...
Ще з середини 1990х, коли Леонід Кучма, всупереч очікуванням, замість прилаштування України під росію заходився розбудовувати інститути незалежної держави (хай навіть з перекосом під себе), захищати кордони і навіть укорінювати символи, — заговорили пр...